Uintascorpio – вимерлий рід скорпіонів з родини Buthidae, що містить єдиний вид Uintascorpio halandrasorum. Цей вид відомий тільки з середнього еоцену формації Грін-Рівер, в басейні річки Пісанс-Крік, графство Гарфілд, північний захід штату Колорадо, США.
Uintascorpio halandrasorum відомий лише з однієї скам’янілості, голотипу, номер зразка DMNH No 6004. Зразок складається з однієї цілої дорослої особини, яка збереглася у вигляді стислих решток у тонкошарових світло-сірих сланцях. Викопні рештки знайшли Гас і Крістін Халандрас (Gus і Christine Halandras) з Мікера, штат Колорадо, з відслонень the Green River Formations Parachute Member, що оголюють осади озера Uintah, округ Ріо Бланко, штат Колорадо, США. Наразі типовий зразок зберігається в колекціях палеентомології, в Денверському музеї природи і науки, що знаходиться в Денвері, штат Колорадо, США.
Uintascorpio вперше був вивчений та описаний М. Л. Перрі (M. L. Perry) в 1995 році. Родова назва була придумана Перрі як поєднання латинського слова “scorpio” для скорпіона та “Uintah“, що відноситься до озера Уінта з формації Грін Рівер. Етимологія видового епітету halandrasorum є визнанням заслуг Гуса та Крістін Халандрас. Початково назва виду була написана Перрі, як halandrasi, однак згідно з положеннями про іменування у Міжнародному кодексі зоологічної номенклатури назва виду була виправлена на halandrasorum в 2004 році.
Типовий вид U. halandrasorum – це добре збережена повноцінна доросла особина, видима в дорсальному вигляді. Зразок має збережену довжину 25,25 міліметрів, загальна довжина – 39,25 міліметрів. Зразок має загальне забарвлення коричневих тонів, при цьому основний панцир, мезосома і метасома мають трохи темніший тон, ніж педипальпи та ноги. Кінчики хеліцеральних пальців темно-коричневі, як і механізм артикуляції на колінних чашечках ноги IV.
При першому описі Uintascorpio вважався членом родини скорпіонів Vaejovidae, але ця думка не отримала широкого поширення. На момент написання статті вважається, що він скорпіон-бухід (представник родини Buthidae). Бухіди складають найбільшу родину скорпіонів, і деякі найбільш смертоносні сучасні скорпіони відносяться до Buthidae. Скорпіонів-бухідів, таких як Uintascorpio, часто називають товстохвостими скорпіонами, тому що їх хвости зазвичай набагато товщі, ніж хвости інших скорпіонів.
Загальне правило для всіх скорпіонів полягає в тому, що товстий хвіст і маленькі клешні означають, що ви маєте справу зі скорпіоном, котрий в основному покладається на велику кількість сильної отрути, щоб вбити здобич. Скорпіони-бухіди якнайкраще відповідають цьому правилу. У інших скорпіонів, що мають великі клешні і тонкі хвости, зазвичай отрута слабка і її мало, оскільки вони використовують для вбивства жертви клешні.
У Uintascorpio, як і в його родичів, були довгі, але тонкі клешні і великий та товстий хвіст, це свідчить про те, що Uintascorpio покладався саме на свою отруту. Невеликий розмір Uintascorpio в поєднанні з тонкими клешнями вказує на те, що він полював на інших безхребетних, таких як комахи і павуки. Довгі клешні полегшували б захоплення здобичі, а хвіст скорпіона згинався, щоб вжалити жертву. Клешні також могли б проникнути в маленькі щілини, щоб дістати жертву звідти. Як тільки жертва була уражена отрутою, кліщі підтягували її тіло до рота.
Скам’янілості
