Повернемо вимерлих тварин до життя
252,2–201,3 млн років тому.
Суходіл вкритий дикроїдієвою рослинністю (Dicroidium). На планеті царство архозаврів (Archosaurs): на суші домінують динозаври (Dinosauria), в океанах — іхтіозаври (Ichthyosauria) і нотозаври (Nothosauroidea), в повітрі — птерозаври (Pterosaurs). Велика кількість амфібій темноспондилів (Temnospondyli). У той самий час цинодонти (Cynodont) дрібнішають і більше набирають рис ссавців. Поява перших яйцекладних ссавців (Prototheria) і крокодилів (Crocodilia), великої кількості таксонів сучасних комах (Insecta). У морях і океанах поширені аммоніти (Ammonoidea), з’являються сучасні мадрепорові корали (Scleractinia) і перші костисті риби (Teleostei). Андійський орогенез в Південній Америці; кіммерійський в Азії; рангітатський в Новій Зеландії; закінчується хантер-бовенський орогенез на сході Австралії, Великий Вододільний хребет (225—260 млн років тому).
Tanytrachelos — вимерлий рід архозавроморфних рептилій-таністрофеїд відомий з пізнього тріасу сходу Сполучених Штатів. Він містить один вид, Tanytrachelos ahynis, який відомий за кількома сотнями викопних решток, збережених у кар’єрі Соліта в Каскаді, штат Вірджинія.
Pachagnathus — вимерлий рід нептеродактилоїдних птерозаврів з формації Кебрада-дель-Барро (пізній норій – ранній рет) в Аргентині. Він жив у період пізнього тріасу і є одним із небагатьох тріасових птерозаврів з південної півкулі (разом із одночасним та спорідненим Yelaphomte). Pachagnathus також один із небагатьох тріасових птерозаврів, що жили в глибині суходолу. Це відкриття вказує на те, що відсутність ранніх птерозаврів як у південній півкулі, так і в наземному середовищі, ймовірно пов’язана з поганою вибіркою, а не відсутністю самих тварин.
Yelaphomte — вимерлий рід нептеродактилоїдних птерозаврів з формації Кебрада-дель-Барро (пізній норій – ранній рет) в Аргентині. Він жив у період пізнього тріасу і є одним із небагатьох тріасових птерозаврів з південної півкулі (разом із одночасним та спорідненим Pachagnathus).
Doswellia – рід наземних хижих крокодилоподібних архозавроморфів із родини Doswelliidae, що жили за часів тріасового періоду (карнійський – норійський віки) в Північній Америці.
Caelestiventus — рід птерозаврів, що існував у пізньому тріасі (208 млн років тому). Caelestiventus є єдиним прикладом нептеродактилоїдного птерозавра, що мешкав в пустелі, і він на 65 мільйонів років старший за інших відомих птерозаврів, що мешкали у пустелі. Крім того, це показує, що навіть найдавніші птерозаври були морфологічно та екологічно різноманітними і що Dimorphodontidae виникли ще в тріасовому періоді.
Rechnisaurus — вимерлий терапсид, представник дицинодонтів. Він жив у середньому тріасі (приблизно 247 – 242 мільйони років тому), і його викопні рештки відомі з Азії та Африки. Єдиний встановлений вид – Rechnisaurus cristarhynchus.
Paludidraco — рід нотозаврів з родини Simosauridae, відомий з пізнього тріасу Іспанії. Рід включає один вид — Paludidraco multidentatus. Вважається, що Paludidraco, ймовірно, був морською рептилією, що живилася фільтруванням, і мала близько 2,5 метрів у довжину. Голотип, MUPA-ATZ0101, складається з одного відносно повного черепа та часткового посткраніального скелета та одного часткового черепа та нижньої щелепи, знайдених у місцевості El Atance в Гвадалахарі, Центральна Іспанія на межі карнійського та норійського ярусів тріасу.
Mambawakale — це рід великих базальних паракрокодиломорфів з ложе Манда (середній тріас) в Танзанії. Він отримав неофіційну назву Pallisteria, перш ніж був офіційно описаним під нинішньою назвою майже через 60 років після свого відкриття. Рід містить один вид – Mambawakale ruhuhu.
Ceresiosaurus — рід вимерлих рептилій з надряду завроптеригій (Sauropterygia), ряду нотозаврів (Nothosauroidea). Назва церезіозавра означає “Ящір з Церезіо”. Церезіо (італ. Ceresio) — це італійська назва швейцарського озера Лугано.
Herrerasaurus — рід ящеротазових динозаврів пізнього тріасу, це один з перших динозаврів, відомий з літопису скам’янілостей. Його назва означає «ящірка Еррери» на честь власника ранчо, котрий виявив перший екземпляр у 1958 році в Південній Америці. Усі відомі скам’янілості цього хижака були виявлені в формації Іскігуаласто карнійського віку (пізній тріас, датується віком 231,4 мільйона років тому) на північному заході Аргентини. Типовий вид, Herrerasaurus ischigualastensis, був описаний Освальдо Рейгом (Osvaldo Reig) у 1963 році і є єдиним видом, віднесеним до роду. Інші синоніми роду: Ischisaurus та Frenguellisaurus.