Повернемо вимерлих тварин до життя
145–66 млн років тому.
Розквіт квіткових рослин та запиляючих їх комах. З’являється багато сучасних костистих риб. Усюди в морях поширені амоніти (Ammonitida), белемніти (Belemnites), губки (Spongia), двостулкові (Bivalvia), морські їжаки (Echinoidea). Поява багатьох нових типів динозаврів на суходолі — тиранозаври (Tyrannosauridae), титанозаври (Titanosauridae), гадрозаври (Hadrosauridae) та цератопси (Ceratopsidae); у воді — крокодили-евзухії (Crocodilia), мозазаври (Mosa). У морях панували сучасні акули. Примітивні птахи змінюють птерозаврів (Pterosauria). Починаються ларамійський та сев’єрський орогенези у Скелястих горах. Розпад Гондвани. Концентрація вуглекислого газу (CO2) в атмосфері сягає сучасного рівня. Розвиваються однопрохідні (Monotremata), сумчасті (Metatheria) та плацентарні (Eutheria) звірі.
Leaellynasaura (що означає «ящірка Leaellyn») — рід невеликих травоїдних орнітоподових динозаврів відомий з альбійського віку ранньої крейди (118-110 мільйонів років тому) та вперше виявлений у бухті динозаврів (Dinosaur Cove, штат Вікторія), Австралія.
Eromangasaurus — вимерлий рід еласмозаврид, відомий з північного Квінсленду в Австралії.
Nothronychus — рід тероподових динозаврів теризинозаврів, які жили в Північній Америці протягом пізнього крейдяного періоду. Представлений двома видами: Nothronychus mckinleyi і Nothronychus graffami.
Ligabueino (що означає «маленький Лігабуе») — рід невеликих динозаврів, названий на честь свого першовідкривача, італійського лікаря Джанкарло Лігабуе (Giancarlo Ligabue). Це був теропод, що жив протягом раннього крейдяного періоду (від барему до раннього апту), на території сучасної Патагонії. На відміну від початкової класифікації, яка вважала його членом Noasauridae, Каррано (Carrano) та колеги в 2011 році виявили, що з впевненістю його можна розмістити лише в групі Abelisauroidea.
Zhenyuanlong («дракон із Чженьюань», від китайського 龙 long «дракон») — рід дромеозаврових динозаврів з формації Ісянь (Yixian Formation), Ляонін, Китай. Жив у аптському ярусі раннього крейдяного періоду, близько 125 млн. років тому. Єдиний вид — Zhenyuanlong suni. Цей типовий вид відомий за майже повним скелетом, який містить сліди від пір’я, у тому числі довгого хвостового пір’я і великих крил. Став доказом присутності добре розвиненого контурного пір’я у великих, нелітаючих дромеозаврів, піднявши питання, навіщо їм були потрібні такі крила.
Dakotaraptor (що означає «грабіжник з Дакоти») — потенційно химерний рід великих динозаврів дромеозавридів, що існував в Північній Америці протягом пізнього крейдяного періоду. Рештки були знайдені в формації Хелл-Крік, котра датується самим кінцем мезозойської ери. Це робить дакотараптора одним з останніх існуючих дромеозавридів. Рештки D. steini були виявлені в багатовидовому кістковому ложі. Пізніше було встановлено, що елементи голотипу та деякі віднесені до нього зразки належать черепахам-тріоніхідам, і подальший аналіз потенційної спорідненості голотипу та віднесених до нього матеріалів до недромеозавридів ще не проводився. Філогенетичний аналіз D. steini поміщає його в різноманітні позиції у Dromaeosauridae.
Crittendenceratops – рід птахотазових динозаврів родини цератопсид (Ceratopsidae), що існував в Північній Америці в пізній крейді (73 млн років тому). Викопні рештки динозавра знайдено у відкладеннях формації Форт-Кріттенден в штаті Аризона (США). Типовий вид – Crittendenceratops krzyzanowskii.
Labradormantis — викопний рід богомолів вимерлої родини Baissomantidae, що існував у пізній крейді (100 млн років тому). Описаний у 2021 році. Типовий вид – Labradormantis guilbaulti. Родова назва Labradormantis перекладається як «Лабрадорський богомол». Видова назва L. guilbaulti вшановує Жан-П’єра Гібо, директора Музею палеонтології та еволюції Квебеку.
Zhenyuanopterus — рід птерозаврів родини Boreopteridae підряду Pterodactyloidea, що жили в нижньокрейдовій епосі (130,0-122,46 млн років тому) на території сучасного Китаю. Він містить один вид, Zhenyuanopterus longirostris, який вперше був описаний і названий Лю Цзюньчаном (Lü Junchang).
Phuwiangvenator – рід целурозаврів з клади мегарапторів, що існував в пізньому баремському віці (рання крейда, бл. 129-125 млн років тому). Завдовжки він був близько 6 м (довжина великогомілкової кістки 615 мм). Рештки знайдені на території Таїланду. Описано один вид – Phuwiangvenator yaemniyomi.