Piscator — рід вимерлих бакланоподібних птахів. Наразі описано один вид, P. tenuirostris. Рід датується приабоном пізнього еоцену.
![]()
Період існування: еоцен
56,0–33,9 млн років тому.
Дві перехідні події глобального потепління (ПЕТМ і ETM-2) і потепління клімату до еоценового кліматичного оптимуму. Внаслідок стрімкого поширення прісноводних папоротей азола (Azolla) концентрація вуглекислого газу (CO2) в атмосфері знижується з 3500 до 650 ppm, що в подальшому призвело до тривалого періоду похолодання. Індійський субконтинент врізається в Азію, розпочинається гімалайський орогенез.
У другій половині віку – помірний, прохолодний клімат на планеті. Процвітають та розвиваються архаїчні ссавці: креодонти (Creodonta), кондиляртри (Condylarthra), уїнтатерії (Uintatheriidae) тощо. Поява декількох «сучасних» родин ссавців. У водах відбувається диверсифікація примітивних китів (Cetacea). На суходолі з’являються перші злакові трави. Антарктида знов вкривається крижаним панцирем. Закінчуються ларамійський і сев’єрський орогенези Скелястих гір у Північній Америці; розпочинається альпійський орогенез у Альпах та елладський в Егейському морі в Європі.
Fluvioviridavis
Fluvioviridavis — вимерлий птах з невизначеною класифікацією. Його рештки були знайдені у Вайомінгу, у відомій формації Грін-Рівер, що датується нижнім еоценом (близько 55 мільйонів років тому). Типовий вид — Fluvioviridavis platyrhamphus.
Makaracetus
Makaracetus — вимерлий протоцетидний кит, рештки якого були знайдені в 2004 році в лютецьких шарах формації Доманда (еоцен) в Сулайманському хребті Белуджистану, Пакистан.
Perupithecus
Perupithecus — рід вимерлих приматів з групи широконосих мавп, що мешкали в Південній Америці в пізньому еоцені. Типовий вид — Perupithecus ucayaliensis. Наразі це найдавніший примат Нового Світу.
Geogaranya
Geogaranya — рід псевдоскорпіонів описаний у 2024 році з буровугільної шахти Валя, Камбейський басейн, Гуджарат. Типовий та єдиний вид — Geogaranya valiyaensis. Він датується раннім еоценом.
Cadurcodon
Cadurcodon — вимерлий рід амінодонтів, що жив у період з пізнього еоцену до олігоцену. Скам’янілості були знайдені на території Монголії та Китаю. Можливо, він мав хоботок, схожий на хоботок тапіра. На це вказують знайдені риси будови черепа.
Vasuki
Vasuki — вимерлий рід мадцоїдних змій з середньоеоценової формації Нареді в Індії. Рід містить єдиний вид, V. indicus, відомий за кількома хребцями. Довжина тіла Vasuki становила приблизно 11-15 м, що робить його найбільшим з відомих мадцоїдів і змій взагалі.
Fucaia
Fucaia — це вимерлий рід примітивних вусатих китів родини Aetiocetidae, відомий з морських відкладень еоцену та олігоцену знайдених у Канаді та США.
Notiolofos
Notiolofos — вимерлий рід спарнотеріодонтових унгулятів з ряду літоптернових (Litopterna). Тварина жила в еоцені на території сучасної Антарктиди. Рід містить два види: N. arquinotiensis, типовий вид, і N. regueroi.
Antarctoboenus
Antarctoboenus — викопний рід соколоподібних птахів, що існував у ранньому еоцені в Антарктиді. Рештки птаха знайдено у відкладеннях формації Ла-Месета на острові Сеймур. Типовий вид — Antarctoboenus carlinii.