Повернемо вимерлих тварин до життя
56,0–33,9 млн років тому.
Дві перехідні події глобального потепління (ПЕТМ і ETM-2) і потепління клімату до еоценового кліматичного оптимуму. Внаслідок стрімкого поширення прісноводних папоротей азола (Azolla) концентрація вуглекислого газу (CO2) в атмосфері знижується з 3500 до 650 ppm, що в подальшому призвело до тривалого періоду похолодання. Індійський субконтинент врізається в Азію, розпочинається гімалайський орогенез.
У другій половині віку – помірний, прохолодний клімат на планеті. Процвітають та розвиваються архаїчні ссавці: креодонти (Creodonta), кондиляртри (Condylarthra), уїнтатерії (Uintatheriidae) тощо. Поява декількох «сучасних» родин ссавців. У водах відбувається диверсифікація примітивних китів (Cetacea). На суходолі з’являються перші злакові трави. Антарктида знов вкривається крижаним панцирем. Закінчуються ларамійський і сев’єрський орогенези Скелястих гір у Північній Америці; розпочинається альпійський орогенез у Альпах та елладський в Егейському морі в Європі.
Balticolasma — вимерлий рід павукоподібних з ряду косариків (Opiliones), що існував в еоцені (близько 35–40 млн років тому). Описаний у 2026 році міжнародною групою вчених за результатами дослідження включень у українському та балтійському бурштині. Типовий вид — Balticolasma wunderlichi.
Maliamia — вимерлий рід променеперих риб родини Amiidae, що існував у ранньому еоцені. Про нього відомо з фрагментарних решток, знайдених у формації Тамагелельт у Малі. Цей рід було описано у 1989 році на основі скам’янілостей, зібраних трьома окремими експедиціями у 1975, 1979–1980 та 1981 роках. Типовим видом є Maliamia gigas, названий так через свої великі розміри.
Gomphos — вимерлий рід ранніх лагоморфів з раннього еоцену Китаю та Монголії. Типовий вид — G. elkema.
Ctenobethylus — вимерлий рід мурах з підродини Dolichoderinae. Станом на 2026 рік до цього роду належать два описані види, обидва відомі з балтійського бурштину.
Aenigmatorhynchus — незвичайний вимерлий рід птахів з невизначеною спорідненістю, відомий з середньоеоценового Мессельського кар’єру в Німеччині. Рід містить єдиний вид, Aenigmatorhynchus rarus, відомий з ізольованого черепа. Хоча анатомія дзьоба дещо нагадує сучасних птахів, таких як кулики-сороки (Haematopus) та кулики-довгоноги (Himantopus), кілька анатомічних особливостей виключають віднесення Aenigmatorhynchus до цих груп.
Helodermoides — вимерлий рід ящірок родини Anguidae з олігоцену Північної Америки. Рід є монотипним і включає тільки вид Helodermoides tuberculatus. Helodermoides належить до вимерлої підродини Glyptosaurinae.
Allaeochelys — вимерлий рід черепах родини Carettochelyidae, відомий з еоцену-міоцену Європи, Азії, Північної Америки та Африки. Скам’янілості виду Allaeochelys crassesculpta були знайдені в кар’єрі Мессель поблизу Дармштадта, Німеччина, в парах, скам’янілих у положенні коїтусу. Вважається, що це єдиний приклад спарювання хребетних у скам’янілостях.
Grant — викопний рід тарганоподібних комах вимерлої родини Alienopteridae, що існував у ранньому еоцені (50-46 млн років тому). Відбиток екзоскелета комахи виявлений у вапнякових відкладеннях формації Грін Рівер у штаті Колорадо, США. Голотип зберігається у Національному музеї природної історії у Вашингтоні. Типовий вид — Grant viridifluvius.
Physogaleus — вимерлий рід невеликих сірих акул, що існували з пізнього палеоцену до міоцену. Типовий вид — Physogaleus secundus, описаний у 1876 році.
Apidium — рід викопних людиноподібних приматів родини Parapithecidae. Рід існував у кінці еоцену на початку олігоцену у Північній Африці. Скам’янілості Apidium часто зустрічаються в відкладеннях Фаюма в Єгипті. Знахідки більш раннього виду, Apidium moustafai, рідкісні. Скам’янілості пізнішого виду, Apidium phiomense, досить поширені.