Terminonaris – рід вимерлих фолідозавридних крокодилоподібних, що жили в час пізньої крейди (сеноманська та туронська епоха). Назва тварини означає «збільшена морда або ніс». Термінонаріс – це ранній крокодил, що входить до підгрупи, яка називається Mesoeucrocodylia. Його залишки були знайдені лише в Північній Америці та Європі. Спочатку цей крокодил був відомий під родовою назвою Teleorhinus, оскільки вважалося, що він телеозаврид (родина морських талаттозухій, схожих на сучасних гавіалів). І доісторичні крокодили, такі як Terminonaris, і сучасні крокодили належать до однієї групи, яка називається крокодилоподібні (Crocodyliformes), хоча сучасні крокодили мають специфічні особливості, які вказують на те, що вони є далекими родичами Terminonaris та членами підгрупи Eusuchia.
Terminonaris був хижаком, який міг сягати довжини близько 6 м. Череп найбільшої особини має довжину 98,3 см. Витягнута морда і довгі, відносно тонкі зуби говорять про те, що Terminonaris полював на риб, дрібних ссавців і, можливо, дрібних динозаврів.
Terminonaris населяв Західний внутрішній морський шлях, внутрішнє море, що простягалося від Мексиканської затоки до Північного Льодовитого океану в пізній крейдовий час. Тварина, ймовірно, трималася близько до берега, виходячи в теплу солону воду морського шляху лише для того, щоб полювати на рибу. Як і сучасні крокодили та алігатори, Terminonaris їв все, що міг зловити, включаючи дрібних ссавців та динозаврів.
Виявлено сім викопних зразків Terminonaris, і всі вони з Північної півкулі: шість із Північної Америки та один з Європи. Спочатку вчені вважали, що Terminonaris виник у Європі, а потім мігрував через Атлантичний океан і розповсюдився по всій Північній Америці. Однак зараз представляється більш імовірним, що Terminonaris виник у Техасі, а потім поширився на північ. Усі скам’янілості Terminonaris з Північної Америки були знайдені уздовж берегів колишнього Західного внутрішнього морського шляху. Канзаський зразок є наймолодшим, він існував близько 91 мільйона років тому, тоді як зразки із Саскачевану та Монтани мають вік приблизно 93 мільйони років. Вважається, що Terminonaris з Німеччини мав вік 94 мільйони років. Найстаріший зразок відомий із Техасу, він жив близько 96 мільйонів років тому.
Самий повний скелет Terminonaris robusta, відомий на сьогодні, отримав ім’я Біг Берт (Big Bert). Його кістки були виявлені в 1991 р. у оголенні порід формації Фавель уздовж берегів річки Карот (Carrot) на пагорбах Паскія в Саскачевані. Вони були включені в оливково-чорні сланці, що пахли нафтою. Відкриття було зроблено палеонтологом Тімом Токариком (Tim Tokaryk) з Королівського музею Саскачевана під керівництвом місцевого мисливця за копалинами Діксона Харді (Dickson Hardie). Скелет був видобутий у 1992 році командою з Королівського музею Саскачевана та Канадського музею природи. Вони використали вибухівку, щоб зруйнувати частину наносів, що покривали скелет. Район, де був виявлений Берт, дав багато скам’янілостей, включаючи залишки птахів, акул, кісткових риб, динозаврів, черепах та плезіозаврів. На момент відкриття Берт був єдиним представником свого роду, знайденим в Канаді.
Вважається, що Біг Берт жив близько 92 мільйонів років тому, в той час, коли район річки Карот знаходився біля східної берегової лінії Західного внутрішнього морського шляху. Цей кродолиподібний мав довжину близько восьми метрів, а його череп був довшим за метр. Рот був заповнений довгими тонкими зубами, які використовувались для лову риби. Щоб рухатись у воді, Біг Берт притискав свої маленькі передні ноги до тіла і використовував задні ноги та довгий хвіст для руху.
Дві моделі були відлиті з скам’янілих кісток оригінального скелета. Одна подорожує Саскачеваном, відвідуючи різні музеї. Друга була встановлена в регіональному парку Паскія в Інтерпретаційному центрі Діксона Гарді, недалеко від місця знахідки Берта.
Скам’янілості
