
Ibirasuchus — вимерлий рід ітазухідних нотозухій з пізньокрейдяної формації Сан-Жозе-ду-Ріу-Прету групи Бауру в Бразилії. Рід містить єдиний вид, Ibirasuchus gelcae, відомий за кількома кістками, що представляють черепну коробку тварини.
Повернемо вимерлих тварин до життя
Ibirasuchus — вимерлий рід ітазухідних нотозухій з пізньокрейдяної формації Сан-Жозе-ду-Ріу-Прету групи Бауру в Бразилії. Рід містить єдиний вид, Ibirasuchus gelcae, відомий за кількома кістками, що представляють черепну коробку тварини.
Epoidesuchus — вимерлий пепезухиновий пейрозаврид з пізньокрейдової (від кампану до маастрихту) формації Адамантина в Бразилії. Як і інші представники Pepesuchinae та на відміну від близькоспоріднених представників Peirosaurinae, Epoidesuchus мали довгі та граціозні щелепи. Це може свідчити про те, що вони були напівводними тваринами, більш схожими на сучасних крокодилів. Рід є монотипним, тобто містить лише один вид — Epoidesuchus tavaresae.
Langstonia — вимерлий рід нотозухієвих крокодиломорфів родини Sebecidae. Жив у середньому міоцені (зокрема, в лавентському періоді наземних ссавців). Рештки знайдено в “Мавпячих ложах” колумбійської формації Вільявієха. Langstonia була названа у 2007 році Альфредо Паолілло (Alfredo Paolillo) та Омаром Лінаресом (Omar Linares) на основі скам’янілостей, описаних Ленгстоном у 1965 році як Sebecus huilensis. Таким чином, типовим видом є L. huilensis (Paolillo & Linares 2007).
Ogresuchus furatus — викопний вид примітивних крокодилоподібних плазунів родини Sebecidae, що існував в Європі у пізній крейді (67,6—66 млн років тому). Описаний у 2020 році.