Повернемо вимерлих тварин до життя
Serpentisuchops — полікотилідний плезіозавр, відомий з крейди Вайомінгу. На відміну від більшості плезіозаврів, він мав як довгу шию, так і великі, витягнуті щелепи. Знайдений частковий скелет вказує на те, що тварина була понад сім метрів завдовжки. Довгі щелепи і шия, ймовірно, допомагали швидко наносити бокові удари, щоб схопити швидку невелику здобич.
Monjurosuchus — рід хорістодерових рептилій, що мешкали на території сучасних Китаю та Японії в ранньому крейдяному періоді. У нього були великі очі, округлий череп, міцні ноги з короткими кігтями і довгий тонкий хвіст. Були знайдені скам’янілості з м’якими тканинами, що свідчать про те, що Monjurosuchus мав м’яку шкіру і перетинчасті лапи.
Allognathosuchus — вимерлий рід алігаторових крокодилів зі складною таксономічною історією. Названий у 1921 році.
Opisthiamimus — вимерлий рід невеликих ринхоцефалів-еусфенодонтів з верхньої юри моррісонської формації Північного Вайомінгу, США. Типовий вид, O. gregori, відомий за чотирма зразками, які разом демонструють майже повний скелет.
Kuehneosaurus — вимерлий рід кенеозавридових рептилій, відомий з пізнього тріасу (норій) групи Пенарт у південно-західній Англії та групи Штайнмергель у Люксембурзі. Його назвав Робінсон (P. L. Robinson) у 1962 році на честь палеонтолога Вальтера Кюна (Walther Kühn), а типовим і єдиним видом є Kuehneosaurus latus. Маючи довжину 72 сантиметри, він мав «крила», утворені з ребер, котрі виступали з його тіла на цілих 14,3 см, з’єднані мембраною, що дозволяла тварині сповільнювати спуск під час стрибків з дерев.
Thalassotitan — це вимерлий рід мозазаврів, які жили в Марокко під час пізнього крейдяного періоду (маастрихт), близько 66 мільйонів років тому. Рештки тварини були знайдені в басейні Ouled Abdoun, де було знайдено ще багато інших мозазаврів.
Spinosuchus — вимерлий рід трилофозавридових алокотозаврів з пізнього тріасу Техасу, південь США. Родова назва означає «крокодил з шипами». Типовий вид – Spinosuchus caseanus.
Geiseleptes — це рід вимерлих геконів, які жили в в субтропічних лісах центральної частини сучасної Німеччини 47 мільйонів років тому в середньому палеогеновому періоді. Скам’янілість, з якої було описано рід, складається лише з неповного черепа під назвою IV-4057-1933.
Arizonasaurus – це архозавр із родини Ctenosauriscidae, відомий із середнього тріасу (243 млн років тому) формації Моенкопі в північній Аризоні. Таксон характеризується великим спинним вітрилом, утвореним подовженими остистими відростками хребців. Типовий вид, Arizonasaurus babbitti, був названий Самуелем Полом Уеллсом (Samuel Paul Welles) в 1947 році на основі кількох зубів і верхньої щелепи, позначених як зразок UCMP 36232. Досить повний скелет був знайдений у 2002 році Стерлінгом Несбіттом (Sterling Nesbitt).
Kaikaifilu — рід тилозавринових мозазаврів з пізньої крейди формації Лопес-де-Бертодано в Антарктиді, що датується безпосередньо перед вимиранням на межі крейдового та палеогенового періодів. Це один із найбільших представників тилозавринів, групи морських ящірок, які жили в крейдовому періоді, і єдиний дійсно великий тилозаврин в Антарктиці.