Alphadon — вимерлий рід дрібних примітивних ссавців, який належав до метатеріїв, групи ссавців, до якої входять сучасні сумчасті. Його скам’янілості вперше виявив і назвав Джордж Гейлорд Сімпсон (George Gaylord Simpson) у 1929 році з США.
![]()
Mammalia
Patagorhynchus
Patagorhynchus — вимерлий рід однопрохідних (Monotremata) ссавців з крейди Південної Америки. Єдиний та типовий вид — Patagorhynchus pascuali. Рід описаний в 2023 році та на момент свого опису є першим відомим родом зубатих однопрохідних ссавців з крейди суперконтиненту Гондвана.
Hexaprotodon
Hexaprotodon — вимерлий рід гіпопотамів, відомий з Африки та Азії. Назва Hexaprotodon означає “шість передніх зубів”, оскільки деякі викопні форми мають три пари різців.
Megalibgwilia
Megalibgwilia — рід єхидн (Tachyglossidae), відомий лише за австралійськими скам’янілостями, до якого належать найдавніші з відомих видів єхидн. Рід існував від міоцену до пізнього плейстоцену, вимерши близько 50 000 років тому. Види Megalibgwilia були більш поширені в більш теплому і вологому кліматі. Вимирання може бути пов’язане зі зростаючою аридизацією в Південній Австралії.
Artiocetus
Artiocetus — вимерлий рід ранніх китів з еоцену, що належать до родини Protocetidae. Це був близький родич Rodhocetus, і його заплесно вказує на те, що він нагадував парнокопитного. Скам’янілості, знайдені в 2001 році в провінції Белуджистан Пакистану. Поширення скам’янілостей в Індо-Пакистані, Африці, Європі та Північній Америці свідчить про те, що цей кит віддав перевагу теплішому морському клімату та мешкав переважно в тропіках.
Antaecetus
Antaecetus — рід базилозавридів із середнього еоцену (бартон) на сході Західної Сахари.
Antaecetus спочатку був названий як вид Platyosphys, P. aithai, на основі посткраніальних решток, знайдених у Західній Сахарі. Подальші відкриття, у тому числі повний череп, призвели до створення нового роду Antaecetus для P. aithai.
Hyopsodus
Hyopsodus — рід вимерлих ранніх копитних ссавців родини гіопсодонтових (Hyopsodontidae), групи, пов’язаної з непарнокопитними (Perissodactyla) або базальної до них. Скам’янілості цього роду були знайдені в еоцені Північної Америки, особливо в регіоні басейну Бігхорн у США. Він також був знайдений в Євразії. Вважається, що він був швидким і спритним, жив у норах і, можливо, міг використовувати ехолокацію.
Notharctus
Notharctus — вимерлий рід дрібних приматів (група Adapiformes), який має багато спільного з сучасними лемурами, хоча його точна спорідненість з лемурами є суперечливою. Рід добре відомий за повними викопними рештками, знайденими в Європі та Північній Америці у відкладеннях раннього еоцену, що датуються приблизно 54 мільйонами років тому.
Pontolis
Pontolis — вимерлий рід великих моржів. До нього належали три види: P. magnus, P. barroni і P. kohnoi. Як і всі ластоногі, Pontolis був масивним водоплавним хижаком. Понтоліси мешкали вздовж тихоокеанського узбережжя Північної Америки біля сучасного західного узбережжя Каліфорнії та Орегону між 11,608 і 5,332 мільйонами років тому, протягом міоцену і пліоцену.
Messapicetus
Messapicetus — вимерлий рід дзьоборилових дельфіновидих з пізнього міоцену. Наразі він містить два види, M. longirostris з тортона Італії і M. gregarius з формації Піско в Перу. Проте третій безіменний вид, відомий за фрагментарним матеріалом, представлений у формації Сент-Меріс у Меріленді. M. gregarius був статево диморфним, самці мали бивні, які, як припускають, використовувалися у внутрішньовидовому бою за партнерів.