Гірахіус (Hyrachyus) — викопний рід непарнокопитних ссавців монотипової родини Hyrachyidae, що існував в еоцені у північній півкулі. Це були тварини середнього розміру, вони досягали розмірів вовка і жили у тропічних та субтропічних лісах поблизу води. Систематичне положення гірахіуса є спірним. Деякі дослідники бачать тварину біля основи еволюції носорогів, інші — тапірів.