Protocyon — вимерлий рід великих псових, ендемічних для Південної та Північної Америки пізнього плейстоцену, що жив від 781 до 12 тисяч років тому.
![]()
Canidae
Theriodictis
Theriodictis — вимерлий рід дрібних гіперхижих лисоподібних псових, ендемік Південної Америки. Тварина з’явилась в плейстоцені, від 1,2 млн. років тому до 500 тис. років тому і проіснувала приблизно 0,7 млн. років. Типовий вид — T. platensis.
Ferrucyon
Ferrucyon — вимерлий рід всеїдних ссавців родини Canidae, який населяв Північну Америку в пліоцені, приблизно від 4,9 до 2,6 млн років тому.
Epicyon
Епіціон (лат. Epicyon, від грец. ἐπι- +κύων «надсобака») – рід вимерлих гігантських псових підродини Borophaginae. Мешкали в міоцені в Північній Америці (6,20 – 5,330 млн. Років тому). Рід містить кілька видів. Типовий вид Epicyon haydeni – найбільший пес всіх часів: висота в холці 90 см.
Otarocyon
Otarocyon (“велика вухата собака”) – вимерлий рід підродини Borophaginae, що належить до аборигенних псових Північної Америки. Він жив в епоху олігоцену, приблизно 33,3—20,6 млн років (мільйон років тому). Скам’янілості були знайдені лише в Монтані, Вайомінгу та Південній Дакоті.
Cynotherium
Сардинський дхол (Cynotherium sardous) – це вимерлий острівний псовий, що був ендеміком сьогоднішніх середземноморських островів Сардинія (Італія) та Корсика (Франція), які були з’єднаними більшу частини плейстоцену. Він вимер з появою людей на цьому острові. Наукова назва тварин означає “собачий звір Сардинії”, родова назва походить від давньогрецьких слів θήρ – ‘звір, дика тварина’ та κύων – ‘собака’, а видова назва від латинського Sardous – ‘з Сардинії’.