Повернемо вимерлих тварин до життя
Kelenken — рід вимерлих гігантських нелітаючих хижих птахів родини фороракосові (Phorusrhacidae). Жили в середньому міоцені близько 15 млн років тому. Келенкени мешкали на території сучасної Патагонії (Аргентина) разом з аргентавісами (Argentavis). Потім він переселився в Північну Америку, де конкурував з вовками і шаблезубими кішками.
Palaeoglaux — рід вимерлих сов, єдиний в родині Palaeoglaucidae. Жив в еоцені в Європі. Скам’янілі рештки виду знайдені в Мессельському кар’єрі в Німеччині і фосфоритах Керсі у Франції.
Пресбіорніси (лат. Presbyornis) – рід вимерлих птахів із ряду гусеподібних (Anseriformes). Включає 4 види з палеоцену – еоцену (66,0-33,9 млн років тому), що жили на території сучасних США і Монголії.
Lithornis (з грец. кам’яний птах) — рід викопних безкілевих птахів вимерлої родини Lithornithidae ряду Lithornithiformes. Рід існував у ранньому палеоцені та еоцені. Скам’янілості представників роду знаходять у США та Великій Британії.
Garganornis — вимерлий рід величезних качкових гусеподібних з пізнього міоцену в Гаргано, Італія. Рід містить один вид, G. Ballmanni, названий Мейжером у 2014 році. Його величезні розміри, як вважають, були пристосуванням до життя на відкритих територіях, де немає наземних хижаків, і як стримуючий фактор для місцевих літаючих хижаків, таких як орел Garganoaetus і гігантська сова-сипуха Tyto gigantea.
Тераторніс (Teratornis) — викопний рід яструбоподібних птахів родини Teratornithidae, що існував в Північній Америці впродовж плейстоцену. Численні викопні рештки птаха знайдено в американських штатах Каліфорнія, Невада, Аризона, Орегон, Юта і Флорида, хоча більшість із них – із каліфорнійських смоляних ям La Brea. Всі залишки, за винятком одного часткового скелета з Leisey Shell Pit поблизу гавані Шарлотта, штат Флорида (що датується раннім плейстоценом та може представляти інший вид або підвид) походять з пізнього плейстоцену, причому наймолодші рештки датуються межею плейстоцен-голоцен.
Brontornis — вимерлий рід або гусеподібних (Anseriformes), або фороракосових (Phorusrhacidae), що населяли Аргентину в період раннього та середнього міоцену. Це найважчий американський птах, найважчий представник родини Phorusrhacidae та один з найбільших птахів, що коли-небудь існували.
Чапля Бенну (Ardea bennuides) – вимерла велетенська чапля з району, який зараз є Об’єднаними Арабськими Еміратами. Залишки чаплі датовані 2700–1800 рр. до н. е., що збігається з періодом Умм ан-Нар. Умм ан-Нар – археологічна культура бронзового віку, що існувала в 2600-2000 рр. до н. е. на території сучасних Об’єднаних Арабських Еміратів і на півночі Оману. Названа за однойменним островом, що знаходиться поблизу Абу-Дабі.
Proapteryx micromeros — викопний вид безкілевих птахів родини ківієвих (Apterygidae), що існував в міоцені (19-16 млн років тому). Рештки птаха знайдені у відкладеннях формації Баннокберн в регіоні Отаго на півдні Нової Зеландії.
Дроморніс (Dromornis) — вимерлий рід гусеподібних птахів родини Дроморнісові (Dromornithidae). Це один з найбільших птахів за всю історію Землі. Заввишки Dromornis stirtoni був більше 3 метрів і важив близько 500 кг. Мешкав дроморніс в Австралії, в середньому міоцені, приблизно 15 мільйонів років тому. Ймовірно, був всеїдним. На даний момент Dromornis stirtoni, Vorombe titan і Aepyornis maximus вважаються найбільшими і найважчими птахами за всю історію фауни.