Повернемо вимерлих тварин до життя
Bumastus – вимерлий рід коринексохідних трилобітів, який існував з раннього ордовика до пізнього силуру. Вони були відносно великими трилобітами, що досягали довжини 15 сантиметрів. Характерною особливістю Bumastus є гладкий кулястий панцир та добре розвинені, великі складні очі. Вважається, що вони мешкали в мілководних водоймах. Скам’янілості Bumastus виявлені в Північній та Південній Америці, Європі, Азії та Австралії. Вони класифікуються в родину Styginidae ряду Corynexochida.
Juracimbrophlebia ginkgofolia (лат.) – викопний вид скорпіонниць з родини Комарівкові (Bittacidae), що жив в середині юрського періоду близько 164-165 мільйонів років тому. Один з найбільш ранніх прикладів мімікрії серед комах. Juracimbrophlebia приблизно на 40 мільйонів років старша за інших відомих мімікруючих комах, що в переважній більшості випадків вибирали для наслідування покритонасінні рослини. Єдиний відомий представник роду Juracimbrophlebia.
Colymbosathon ecplecticos — вимерлий представник класу черепашкові раки або остракоди (лат. Ostracoda), відомий з силурійського періоду (близько 425 млн. років тому) Великої Британії. Ця маленька древня істота мала такий великий пеніс, що навіть його грецька назва Colymbosathon ecplecticos перекладається як «дивовижний плавець з великим пенісом».
Aquilonifer spinosus (лат.) – вид вимерлих членистоногих, єдиний в складі монотипічного роду Aquilonifer. Жили в силурійському періоді на території західної частини Великобританії (Херефордшир, Herefordshire Lagerstätte, Wenlock Series Lagerstätte, близько 430 млн років тому).
Mazothairos enormis (лат.) – вид древніх вимерлих комах з неповним перетворенням з родини Homoiopteridae ряду Palaeodictyoptera. Єдиний відомий вид роду Mazothairos. Рештки цих комах знайдені у відкладеннях кам’яновугільного періоду палеозойської ери в штаті Іллінойс (США).
Оленоід (лат. Olenoides) – трилобіт з ряду Corynexochida, відомий з кембрійського періоду. Назва походить від імені героя давньогрецької міфології Оленоса (грец. Ὄλενος), перетвореного на камінь разом зі своєю дружиною Летеєю. Слово Olenus було використане для назви цього роду трилобітів у 1827 році, а суфікс –oides (“схожий”) був доданий пізніше.
Lyrarapax – рід викопних тварин з родини Amplectobeluidae ряду Radiodonta, який жив у ранньому кембрійському періоді 520 мільйонів років тому. Скам’янілі рештки тварини були знайдені в провінції Юньнань на південному заході Китаю. Другий вид був описаний у 2016 році, він відрізняється головним чином морфологією фронтальних придатків.
Tyrannasorus rex – вимерлий вид жуків, що існував в епоху міоцену, єдиний представник монотипічного роду Tyrannasorus. Викопний екземпляр членистоногого був виявлений в бурштиновій смолі Hymenaea protera в Домініканській Республіці. Вид був описаний Бреттом К. Раткліффом та Федеріко Карлосом Окампо у 2001 р.
Pentecopterus — рід ракоскорпіонів-евриптерид, вимерлої групи водних членистоногих. Скам’янілості були зареєстровані з середньоордовицького періоду та мають вік близько 467,3 млн років. Рід містить лише один вид, P. decorahensis, котрий є найдавнішим відомим евриптеридом.
Аномалокарис (лат. Anomalocaris, від дав.-гр. ἀνώμαλη κᾱρίς «незвичайна креветка») — викопний рід аномалокаридів — тварин кембрію надтипу Lobopodia, примітивних родичів членистоногих. Мешкали в морях, використовували для плавання гнучкі лопаті, розташовані по боках. Для свого часу аномалокарис був гігантською істотою розміром від 60 см до 2 м. Мешкав на території Північної Америки, Китаю та Австралії 535–520 млн років тому.