Sphaerotholus — пахіцефалозавр з крейди 🦤 Вимерлий світ

Sphaerotholus — вимерлий рід травоїдних орнітозаврів з групи пахіцефалозаврів (Pachycephalosauria), споріднений з Pachycephalosaurus. Він жив у пізній крейді (близько 70 млн років тому) на заході США та в Канаді, був травоїдним та, як і його родичі, мав укріплене склепіння черепа.

Етимологія назви Sphaerotholus — це поєднання грецьких слів sphaira, що означає “куля”, і tholos, що означає “купол”. Це відсилання до характерної куполоподібної форми черепа цього пахіцефалозавра. Знахідки Sphaerotholus від кампану Нью-Мексико до кінця маастрихту Монтани демонструють, що цей таксон існував відносно довго (приблизно 7-8 мільйонів років) і мав широке розповсюдження.

Наприкінці 1990-х років біля водосховища Віллоу-Вош в окрузі Сан-Хуан, штат Нью-Мексико, був знайдений череп пахіцефалозавра. У 2002 році Томас Вільямсон (Thomas Williamson) і Томас Карр (Thomas Carr) назвали та описали рід Sphaerotholus.

Типовим видом є Sphaerotholus goodwini. Вид названо на честь палеонтолога Марка Гудвіна (Mark Goodwin). Голотип типового виду (NMMNH P-27403, Музей природничої історії Нью-Мексико) складається з неповного черепа, в якому відсутні лицьові та піднебінні елементи.

Пізніше було описано ще два види — Sphaerotholus buchholtzae та Sphaerotholus edmontonensis. Навколо їх філогенетичного розміщення точилися довгі суперечки. Наприклад, вид S. buchholtzae вважався членом роду Prenocephale. Однак, у 2021 році дослідження дійшло висновку, що обидва пізніші види є дійсними. Вони були б ближче споріднені між собою, ніж з S. goodwini, але все одно вважалися б окремими на основі їхньої морфометрії. Однак також можливо, що вони разом формували хроновид у процесі анагенезу.

У 2023 році ще два види були названі Вудраффом (Woodruff), Шоттом (Schott) та Евансом (Evans): Sphaerotholus lyonsi на основі зразка молодої особини, TMP 2002.12.63, з формації Парк Динозаврів в Канаді, і Sphaerotholus triregnum на основі зразка молодої особини, ROM 53583, з формації Хелл-Крік в Монтані. Обидва зразки складаються з лускатої кістки з двома та трьома рядами вузликів відповідно.

Як і інші пахіцефалозаври, Sphaerotholus, ймовірно, використовував своє товсте склепіння черепа у внутрішньовидових боях. Про це свідчать деякі пошкодження, знайдені на різних екземплярах S. buchholtzae, які показують, що ці тварини билися головами одна об одну, подібно до сучасних товсторогів (Ovis canadensis, Peterson et al., 2013).

У своєму описі S. lyonsi та S. triregnum у 2023 році Вудрафф (Woodruff), Шотт (Schott) та Еванс (Evans) проаналізували місце роду Sphaerotholus у складі Pachycephalosauria. Вони відновили всі запропоновані види Sphaerotholus як монофілетичну групу похідних пахіцефалозаврів, як сестринський таксон до Pachycephalosaurini.

Скам’янілості

Джерела

Поширити

Скам’янілості

Джерела

Фільтрувати

Meta Data and Taxonomies Filter