Solnhofia — рід вимерлих таласохелідових черепах з пізньої юри Німеччини. Типовий вид — Solnhofia parsonsi, названий Гаффні (Gaffney) в 1975 році за частковим черепом і щелепою з раннього титону з формації Зольнхофен в Баварії.
Назва роду пов’язана з вапняками формації Зольнхофен. Видова назва дана на честь Томаса Парсонса (Thomas S. Parsons), який повідомив про знахідку з колекції Музею Тейлерса в 1961 році.
Голотип Solnhofia parsonsi — TM 4023. Додатковий матеріал, включаючи повний скелет JME Scha 70, відомий з пізнього кімериджу Швейцарії та кімериджу/титону інших родовищ Баварії, а також, можливо, непідготовлений матеріал з пізньої юри Франції.
У 2020 році новий вид Solnhofia brachyrhyncha був описаний зі старої формації Reuchenette з кімериджу Швейцарії. Назва виду означає “коротун”. Голотип — MJSN BAN001-2.1a.
Solnhofia виростала близько метра завдовжки. Її передні та задні кінцівки порівняно короткі, що свідчить про те, що черепаха жила поблизу узбережжя. Це контрастує з сучасними морськими черепахами, які мають подовжені ласти і живуть у відкритому морі.
Solnhofia відрізняється великою головою, яка у S. parsonsi становила 40 відсотків довжини панцира. Дзьоб довгий і загострений, голова трикутної форми. Існує суцільне вторинне піднебіння, утворене внутрішніми крилами верхньощелепних кісток.
Можливо, Solnhofia використовувала свою велику голову для подрібнення твердої здобичі, наприклад панцирних безхребетних, як це роблять деякі сучасні черепахи. Однак, це не означає, що виключно вони формували її раціон.
Solnhofia належить до бокошиїх черепах (Pleurodira). Це ряд (за іншою системою — підряд) водяних черепах, які, ховаючись під панциром, не втягують шию, а загинають її набік під край спинного щита.
Скам’янілості
