Shuvuuia deserti, вид альваресзаврових динозаврів, який жив у епоху пізньої крейди на території сучасної Монголії, мав надзвичайний сутінковий зір та настільки спеціалізований гострий слух, що міг би конкурувати із сучасними совами.
Сови – це активні нічні мисливці, що використовують спеціальні зорові та слухові адаптації для того, щоб підвищити свою чутливість при слабкому освітлені. Подібні сенсорні адаптації невідомі у не пташиних теропод і погано описані в лінії, що веде до сучасних птахів.
У новому дослідженні вчені використовували дані комп’ютерної томографії та детальні вимірювання для збору інформації про відносний розмір очей та внутрішніх вух майже 100 сучасних птахів та вимерлих видів динозаврів. Щоб виміряти слух, вони розглядали лагену, орган, який обробляє вхідну звукову інформацію.
Сова сипуха (Tyto alba), яка може полювати в повній темряві лише за допомогою слуху, має пропорційно найдовшу лагену серед усіх птахів.
Щоб оцінити зір, вчені вивчали склеральне кільце (ряд кісток, що оточують зіницю) кожного виду.
Виявилось, що у багатьох м’ясоїдних тероподів, таких як Tyrannosaurus та Dromaeosaurus, зір адаптований для денного освітлення, а слух кращий за середній, мабуть, щоб допомогати їм полювати. Однак мініатюрний вид динозаврів тероподів, Shuvuuia deserti, мав як надзвичайний слух, так і нічне бачення.
Надзвичайно велика лагена цього виду за своїми розмірами майже ідентична з лагеною сучасної сови-сипухи, що дозволяє припустити, що Shuvuuia deserti могла полювати в повній темряві. На її очах були одні з пропорційно найбільших зіниць, виміряних у птахів або динозаврів, що дозволяє припустити, що вона, ймовірно, могла добре бачити вночі.
Автори висувають гіпотезу, що, як і багато пустельних тварин, Shuvuuia deserti мала б харчуватися вночі, використовуючи свій слух і зір, щоб знайти здобич, таку як дрібні ссавці та комахи, а потім використовувала довгі ноги для погоні за жертвою, а сильними передніми кінцівками діставала здобич з нір чи чагарників.
Нічна активність, здатність копати і довгі задні кінцівки – все це особливості тварин, які сьогодні живуть у пустелях, але дивно бачити їх усіх об’єднаними в одному виді динозаврів, який жив більше 65 мільйонів років тому.
Професор Йона Шуаньєр з Інституту еволюційних досліджень Вітватерсрандського університету
