Protamalleus — рід вимерлих хижих сумчастих з родини Malleodectidae, які жили в олігоцені на австралійському континенті. Цей рід включає один вид, P. stevewroei.
Фрагменти скелета виявлені в регіоні Ріверслі (Riversleigh), що знаходиться на північному заході Квінсленду, Австралія. Датуються вони пізнім олігоценом.
Protamalleus був описаний в 2025 році як найплезіоморфніший (тобто найменш спеціалізована) представник родини Malleodectidae.
Назва роду Protamalleus походить від грецького слова prota, що означає «до» або «ранній», та латинського слова malleus, що означає «молоток». Назва вказує на виведену філогенетичну позицію цього таксону як більш базального або предкового члена родини Malleodectidae, що передує розвитку екстремального молоткоподібного зубного ряду, який спостерігається у більш похідних таксонів цієї родини.
Видова назва stevewroei вшановує професора Стіва Вроу (Steve Wroe) за його значний внесок в австралійську палеонтологію ссавців, зокрема в опис та інтерпретацію викопних дасюроморфів. Ця назва також відзначає його дослідження біомеханіки сили укусу вимерлих хижих ссавців, які значно просунули розуміння функціональної морфології та хижацьких адаптацій у глибокій давнині.
За розміром Protamalleus порівняний з сучасними тафами (Phascogale tapoatafa), його вага складала, приблизно, 226 грам. Його зуби були менш пристосовані до споживання твердої тваринної їжі, ніж у інших видів родини Malleodectidae, і були схожі на зуби більш універсальних хижих сумчастих, таких як сумчасті куниці (Dasyurus).
У рамках того ж дослідження вчені описали ще дві нові форми Chitinodectes wessechresti і Exosmachus robinbecki, які, на відмінну від Protamalleus, були гіперхижими дурофагами — тобто сумчастими, що харчувалися переважно твердою їжею. Це підкреслює диверсифікацію раціону серед маллеодектид.
Скам’янілості
