Primelephas 🦤 Вимерлий світ

Примелефаси (Primelephas) — вимерлий рід ссавців, примітивні представники родини слонових. Жили в міоцені і пліоцені, скам’янілості знайдені в Африці, на терені сьогоденного Чаду, Кенії, Танзанії, Уганди та Ефіопії. На відміну від сучасних слонових, мали чотири бивні. Назва роду означає “перший слон”.

Ймовірно, примелефаси були предками мамонтів, а також африканських (Loxodonta) та індійських (Elephas) слонів, біфуркація яких відбулася близько 6 млн років тому.

Primelephas був дуже схожий зовнішнім виглядом із сучасними слонами, але він також міг мати невеликі, значно зменшені бивні в нижній щелепі. Цей представник слонових значною мірою відомий лише за знахідками зубів та уламків нижньої щелепи, знахідки верхньої частини черепа надзвичайно рідкісні. Череп мав випираючу область чола спереду та збоку, альвеоли верхніх бивнів дещо розходяться і мають діаметр 8 см, передній зріз виличних дуг – масивний. Морда в цілому була дуже короткою, очниці були над переднім моляром, а основа черепа піднімалася значно вище піднебінної кістки. Нижня щелепа була міцною, не подовженою і мала лише короткий симфіз, який не подовжувався так, як у старшого родича Stegotetrabelodon.

Корінні зуби Primelephas вже мали пластинчасту структуру, характерну для сучасних слонів (Elephantinae). Але вони були дуже вузькими, в середньому шириною менше 10 см, і надзвичайно короткокоронковими (брахіодонтними). Їх висота становила лише половину або три чверті їх ширини. Така низька висота коронки молярів відрізняє Primelephas від усіх інших родів справжніх слонів, кожен з яких має висококоронкові (гіпсодонтальні) зуби. Останній моляр мав довжину від 21 до 27 см і, як правило, містив від семи до дев’яти таких пластинчастих емальованих складок, передні моляри були відповідно коротшими і мали лише п’ять-шість емальованих складок. На відміну від сучасних слонів, ці зубні ламели не утворювали замкнутої жувальної поверхні, а були розділені глибокими V-подібними щілинами, які доходили до основи зубів і були лише частково заповнені зубним цементом. В результаті окремі планки мали трапецієподібну форму, на відміну від прямокутної форми сьогоднішніх слонів.

Емаль, що оточувала відповідні зубні ламелі, мала ширину приблизно від 3 до 6,5 мм, що досить товсто в порівнянні з сучасними хоботними тваринами і підкреслює первісний характер цієї форми слона. Окрім трьох молярів (і трьох молочних премолярів), які також характерні для зубів сучасних слонів, існувало також два постійних премоляри. Вони переважно мали невелику круглу форму довжиною від 3 до 4 см і складалися з трьох ламелей.

Відомі два види. Primelephas gomphotheroides було описано Vincent Maglio в 1970 році і виокремлено в окремий рід. Видова назва gomphotheroides означає «гомфотеріоподібний». Інший вид, Primelephas korotorensis Coppens, 1965, був описаний на 5 років раніше, спочатку як Stegodon korotorensis, і названий на честь місцевості Коро Торо в Чаді, в якій знайдені його рештки. У 1973 році Maglio визначив належність цього виду до роду Primelephas.

Скам’янілості

Джерела

Поширити

Скам’янілості

Джерела

Фільтрувати

Meta Data and Taxonomies Filter