Pontosaurus — вимерлий рід пітономорфних рептилій відомий з пізньої крейди. Спочатку його називали Hydrosaurus, але ця назва була зайнята ящіркою агамідою, тому тварину перейменували.
Відомий за двома видами, обидва сеноманського віку. Типовий вид, P. lesinensis, походить з острова Хвар в Хорватії, інший, P. kornhuberi, — з формації Саннін в Лівані. Обидва види були відносно невеликими. P. krohuberi досягав 1 м в довжину і мав масу 1,1 кг, тоді як P. lesinensis досягав 1,2 м в довжину і важив до 2 кг.
Тіло цієї тварини було трохи більше метра завдовжки і витягнутої форми. Голова була досить короткою, схожою на голову варанів, з широким ротовим отвором і гострими зубами. Голова підтримувалась довгою шиєю. Хвіст був дуже довгим (приблизно вдвічі довшим за тулуб) і сплющеним з боків, а ноги були досить розвиненими.
Pontosaurus — одна з декількох форм напівводних вараноїдних ящірок, що розвинулися в крейдяний період. Від однієї з таких форм, найімовірніше, походять сучасні змій. Сам Pontosaurus не може вважатися прийнятним кандидатом, оскільки він з’являється занадто пізно у викопних рештках і є більш-менш сучасним першим зміям. Цю тварину відносять до родини доліхозаврів (Dolichosauridae), яка, ймовірно, є парафілетичною.
Вважається, що напівводні ящери, схожі на понтозавра, дали початок мозазаврам пізньої крейди.
Особливо цікавою є скам’янілість понтозавра, знайдена в долині Аль-Габур (Ліван). Зразок (голотип нового виду Pontosaurus kornhuberi) зберіг відбиток луски навколо голови, ніг і хвоста. Область голови була вкрита дуже дрібними лусочками, схожими на ті, що є у сучасних ящірок, але до них додалися деякі сильно видозмінені лусочки, великі і шестикутні, як у сучасних змій. Уздовж хвоста була луска, також схожа на зміїну: Колдуелл і Дал Сассо (Caldwell, Dal Sasso, 2004) вважають, що збереження цих ознак має вирішальне значення для розуміння походження змій.
Скам’янілості
