Piatnitzkysaurus 🦤 Вимерлий світ

Piatnitzkysaurus («ящірка П’ятницького») — рід мегалозавроїдних динозаврів-тероподів, які жили в ранньому юрському періоді (приблизно від 179 до 177 мільйонів років тому) на території сучасної Аргентини. Piatnitzkysaurus був двоногим наземним хижаком середнього розміру та легкої статури, що міг виростати до 6,6 м у довжину.

Типовий вид, Piatnitzkysaurus floresi, був описаний Хосе Бонапартом (Jose Bonaparte) у 1979 році. Його назвали на честь Олександра Матвійовича П’ятницького (1879–1959), аргентинського геолога, що походив з Російської імперії.

Голотипний зразок Piatnitzkysaurus, PVL 4073, був зібраний під час експедицій у 1977, 1982 та 1983 роках у формації Cañadón Asfalto в відкладеннях сформованих під час середньо-пізнього тоарського етапу юрського періоду, приблизно 177 мільйонів років тому. Колись його вважали базальним карнозавром, але пізніше класифікували як мегалозавроїда.

Всього відомі два часткових скелети динозавра (розламаний череп і частини двох посткраніальних скелетів, серед яких паратип MACN CH 895). Скелет Piatnitzkysaurus, на сьогодні, є найбільш повним скелетом тероподу середньо-пізньоюрського періоду Південної півкулі. Це був відносно легкий двоногий хижак середнього розміру, який мав близько 4,3 метра у довжину і важив біля 450 кілограмів. Слід відзначити, що ці оцінки стосуються голотипу, який ще не повністю виріс. У нього були міцні руки і потужні задні лапи з чотирма пальцями на кожній нозі. Його сіднична кістка має довжину 423 міліметри. Мозкова коробка Piatnitzkysaurus нагадує іншого мегалозавроїда, мегалозаврида Piveteausaurus з Франції.

Загальну схожість Piatnitzkysaurus з тероподом Allosaurus відмітив Бентон (Benton) у 1992 році, однак між ними є ключові відмінності. Лопаткова кістка у Piatnitzkysaurus коротша і ширша, ніж у інших похідних тетанурів. Довжина плечової кістки складає 50 відсотків від довжини стегнової кістки, що також є примітивним станом серед базальних тероподів. Відносна довжина ліктьової кістки щодо плечової та стегнової кісток також подібна до базальних тероподів, що означає, що передні кінцівки Piatnitzkysaurus пропорційно довші, ніж у Allosaurus. Також примітивним є широкий контакт між лобком і сідничною кісткою, стан, що значно відрізняється від будови алозавра та більш похідних тетанурів, у яких цей контакт зменшений. Лобок Piatnitzkysaurus також має дистальний відділ відросток, що розвинений більш скромно, ніж у Allosaurus.

Через сильну схожість з Piatnitzkysaurus було припущено, що сестринський таксон Condorraptor можна краще інтерпретувати як результат індивідуальних варіацій у межах виду, а не як окремий таксон.

Мозкову коробку Piatnitzkysaurus детально розглянув Олівер Раухут (Oliver Rauhut), це один з небагатьох детальних описів морфології черепної коробки базальних теропод. Piatnitzkysaurusis — єдиний представник Piatnitzkysauridae із збереженим матеріалом черепа, для нього відомі дві верхньощелепні кістки, лобова, черепна коробка та часткова зубна кістка. Piatnitzkysaurus є одним з найбільш базальних представників тетанур і має важливе значення для розуміння не тільки еволюції теропод середньої юри в південній півкулі, а й для всіх тетанур в цілому.

Черепна коробка голотипу Piatnitzkysaurus floresi (PVL 4073) збереглася досить добре і не має ознак деформації. Шви між окремими кістками черепа видно лише частково, що вказує на те, що голотип належить недорослій особині. Це також узгоджується зі станом окостеніння посткраніального скелету. Незвичайною особливістю мозкової оболонки є парасфеноїдна виїмка, яка була описана лише у двох інших непташиних теропод, Sinovenator і Sinornithosaurus. Враховуючи віддалену філогенетику базального тетанура Piatnitzkysaurus і розвинених таксонів манірапторів і дейноніхозаврів Sinovenator і Sinorntihosaurus, наявність цього заглиблення є конвергенцією і може вважатися аутапоморфією роду. Ще одним примітним аспектом черепної коробки є помітне гачкоподібне базисфеноїдне крило, особливість, яка також зустрічається в інших теропод, таких як Ceratosaurus, Allosaurus і Tyrannosaurus.

Найбазальніша клада в межах Megalosauroidea містить Condorraptor, Marshosaurus, Piatnitzkysaurus і Xuanhanosaurus. В наступну найбільшу базальну кладу включають Chuandongocoelurus і Monolophosaurus. Однак приналежність цих клад до Megalosauroidea погано підтверджується показниками філогенетичних дерев, і, можливо, що вони будуть класифіковані за межами Megalosauroidea за допомогою майбутніх аналізів.

Скам’янілості

Джерела

Поширити

Скам’янілості

Джерела

Фільтрувати

Meta Data and Taxonomies Filter