Perisphinctes — вимерлий головоногий молюск-амоніт. Він жив у верхній юрі (172-149 мільйонів років тому), і його викопні рештки можна знайти на всіх континентах.
Рід Perisphinctes був описаний у 1869 році Вільгельмом Генріхом Ваагеном (Wilhelm Heinrich Waagen). Вид P. boweni був названий на честь англійського хіміка і геолога Е. Дж. Боуена (E.J. Bowen, 1898-1980).
Зовнішній вигляд черепашки цього амоніта досить традиційний: планіспіральна (згорнута в плоску спіраль), симетрична, серпентиконна (у формі згорнутої змії, з незначним перекриттям витків).
На кожній стадії росту черепашка має субквадратний перетин із закругленими краями, пупок дуже широкий, але неглибокий. Орнаментація складається з численних кутастих і злегка вивернутих ребер (дугоподібно спрямованих вперед, тобто в напрямку отвору). Біля черевця ребра роздвоюються, безперервно перетинаючи вентральну область (вентральних кіл або борозен немає). У деяких видів у зрілій стадії орнаментація спрощується, а ребра можуть ставати більш рідкісними, простими та округлими. У ювенільних форм, навпаки, вздовж спіралі черепашки присутні нерівномірні звуження (констрикції). Шовна лінія (тобто лінія вставки перегородок на стінці черепашки) амонітового типу, досить складна, з нечисленними, але дуже зазубреними елементами. Діаметр черепашки дорослих форм в середньому становить близько 7 сантиметрів, хоча зустрічаються екземпляри, що досягають понад 20 сантиметрів.
Вважається, що Perisphinctes мешкав на мілководді у внутрішній частині континентального шельфу та у внутрішніх епіконтинентальних морях, як і всі форми, що належать до тієї ж родини (Perisphinctidae). Цей амоніт був космополітичною формою, широко розповсюдженою у водах теплого та помірного клімату по всьому світу.
Скам’янілості
