Patagorhynchus — вимерлий рід однопрохідних (Monotremata) ссавців з крейди Південної Америки. Єдиний та типовий вид — Patagorhynchus pascuali. Рід описаний в 2023 році та на момент свого опису є першим відомим родом зубатих однопрохідних ссавців з крейди суперконтиненту Гондвана.
Patagorhynchus pascuali жив на території сучасної Патагонії, на півдні Аргентини, в пізньокрейдяну епоху, близько 70 мільйонів років тому. У той час Аргентина була частиною Гондвани, стародавнього суперконтиненту в південній півкулі.
Родова назва означає “Патагонський ніс” та складена зі слів “Patago” – Патагонія та rhynchus – ніс. Вид названо на честь аргентинського палеотеріолога Розендо Паскуаля (Rosendo Pascual, 1923-2012), який описав перші кайнозойські рештки однопрохідних з Патагонії, продемонструвавши таким чином присутність цієї кладу за межами Австралії.
Однопрохідні, до яких відносяться сучасні качкодзьоби, єхидни і проехидни, – незвичайний підклас ссавців, представники якого сьогодні мешкають тільки в Австралії і на кількох прилеглих до неї островах. Однак викопні однопрохідні жили також у Південній Америці і тривалий час учені вважали, що їхні предки дісталися до цього континенту через Антарктиду на початку кайнозойської ери, коли на Землі вже царювали ссавці.
Нова знахідка з пізнього крейдяного періоду Аргентини змусила дослідників переглянути свої погляди. Тут було знайдено крихітний фрагмент нижньої щелепи тварини з єдиним зубом, характерні особливості якого дали змогу без сумнівів віднести власника щелепи до примітивних однопрохідних.
Patagorhynchus pascuali мав унікальні риси, яких немає в інших однопрохідних, і можуть вважатися автопоморфними (похідна ознака, яка є унікальною для даного виду) серед цих істот.
У випадку сучасного качкодзьоба зуби є тільки в молодих особин, тоді як у дорослих їх замінюють рогові пластинки. Його викопні родичі найчастіше були зубастими: наприклад, у кайнозойського Obdurodon зуби були досить міцними, щоб розколювати панцири раків і молюсків.
Незважаючи на мізерний палеонтологічний матеріал, вчені змогли встановити, що Patagorhynchus мешкав у болотистій місцевості, багатій на воду, і харчувався в основному різними безхребетними, як сучасний качконіс. Пліч-о-пліч з ним жили інші ссавці, а також ранні птахи, жаби, змії, черепахи і динозаври.
Знахідка Patagorhynchus доводить, що вже в крейдяному періоді однопрохідні ссавці були широко поширені. Вимирання динозаврів не відкрило цим тваринам дорогу на нові континенти, а тільки змінило екосистеми, в яких вони на той момент мешкали.
Скам’янілості
