Parapontoporia — рід довгомордих дельфінів🦤 Вимерлий світ

Parapontoporia — вимерлий рід дельфінів, що мешкав біля тихоокеанського узбережжя Північної Америки з пізнього міоцену до вимирання роду в пліоцені, споріднений з байцзі (Lipotes vexillifer). Типовий вид — Parapontoporia pacifica.

Назва роду походить від грецького “para”, що означає “поруч” або “біля”, плюс “Pontoporia“, назва також походить з грецької мови. Вона вказує на паралельний розвиток між цим родом і сучасним родом Pontoporia. Назва типового виду вказує на те, що ця тварина мешкала в Тихому океані.

Скам’янілості Parapontoporia були знайдені в Каліфорнії (формація Туларе) та Мексиці (формація Альмехас). Туларська формація є переважно прісноводною, що дозволяє припустити, що Parapontoporia могла бути адаптованою як до солоної, так і до прісної води.

У 2024 році вчені за допомогою рентгенівської комп’ютерної томографії дослідили внутрішні вуха трьох зразків Parapontoporia двох видів — Parapontoporia sternbergi та Parapontoporia pacifica. Обидва — з колекцій Музею природничої історії в Сан-Дієго.

За допомогою 3D-моделей вдалось довести, що ці істоти вже володіли вузькосмуговим високочастотним слухом у міоцені, близько 5,3 мільйона років тому. Ехолокація — це логічна стратегія полювання та комунікації, особливо в морі, де звук поширюється в п’ять разів швидше, ніж у повітрі, і в той же час видимість часто погіршена.

Вчені припускають, що селективний тиск та/або екологічні переваги спричинили таку ранню і широку еволюцію ехолокації у дельфінів. Річкові системи є просторово складними середовищами існування, в яких ця форма орієнтації та комунікації, ймовірно, була вигідною для довгоносих дельфінів.

Скам’янілості

Джерела

Поширити

Скам’янілості

Джерела

Фільтрувати

Meta Data and Taxonomies Filter