Miocorvus — вимерлий рід птахів родини воронових з міоцену Європи. Типовий та єдиний вид — Miocorvus larteti.
Miocorvus був невеликим деревним птахом, і, ймовірно, найдавнішим відомим представником родини воронових — групи птахів, до якої входять сойки, сороки, горіхівки та ворони. Оскільки це найдавніший представник родини, про якого відомо лише з деяких уламків кісток, важко сказати, як саме він виглядав. Ймовірно, це був звичайний представник Corvidae, оскільки саме в цей час вони, судячи з усього, відокремилися від інших співочих птахів. Це був досить стрункий птах, судячи з його кісток, тому навряд чи він мав такі ж міцні лапи, як великі ворони та круки. За розмірами Miocorvus був схожим на блакитну сороку (Cyanopica cyanus), тож, ймовірно, його довжина не перевищувала 35 сантиметрів.
Раціон Miocorvus, ймовірно, складався з фруктів, комах, таких як равлики, слимаки, а також, можливо, яєць інших птахів у гніздах. Він також міг харчуватися мертвими тваринами, наприклад як залишками трапези інших хижаків.
Європа в неогені значно відрізнялася від дощових лісів палеогену, хоча, звичайно, все ще було багато лісів. Це була земля листяних лісів, а не хвойних, хоча деякі хвойні дерева, звичайно, все ще були. Річки, ставки та струмки затоплювали землю. Луки не були поширеними на континенті, насправді, на цей час в Європі взагалі не знайдено жодних скам’янілостей трави. Виходячи з цього, Miocorvus проводив час серед дерев. Тут було багато інших птахів, серед яких були ниркові качки, качка Mionetta, сови, кулики, інші співочі птахи, ще більше качок, соколи, нелітаючі птахи, кури, родичі сучасних китоголовів (Balaeniceps rex), лелеки та гагари.
Скам’янілості
