Megamastax — рі хижих риб з силуру Китаю 🦤 Вимерлий світ

Megamastax amblyodus — вид хижих риб, виявлений китайськими палеонтологами в пізньосилурійських відкладеннях. Новий рід назвали Megamastax — по грецькі це означає «великі щелепи» або «великорот». Крім щелеп (нижньої і фрагмента верхньої) у відкладеннях нічого більше не знайшли. В цілому було знайдено три комплекти останків, що належали трьом особинам. У однієї з них повністю збереглася нижня щелепа, а у двох інших — верхня.

Вік шару, в якому знайдено Megamastax, становить не менше 423 млн років. Це пізній силур. Мегамастакс, безсумнівно, відноситься до кісткових риб: його щелепи мають набір кісток, цілком типовий для представників цього класу. Родинні зв’язки мегамастакса всередині кісткових риб не зрозумілі через малу кількість викопного матеріалу. Автори опису висловлюють припущення, що він близький до кистеперих риб.

Відповісти на питання про розміри мегамастакса точно, маючи на руках лише щелепи (довжина самої щелепи становить 16 сантиметрів), не можна. Однак, є інші силурійські кісткові риби, більш дрібні, ніж мегамастакс, які збереглися набагато краще. Ретельне порівняння з ними (особливо з Guiyu oneiros) якраз і дозволило оцінити розмір нової знахідки.

Палеонтологи знайшли останки 2-х екзеплярів мегамастакса, один з яких більший за іншого. Вимірювання і розрахунки показали, що повна довжина першої особини, швидше за все, була не менше 645 і не більше 904 мм, а довжина другої — не менше 868 і не більше 1215 мм. Мабуть, перший екземпляр був молодшим. Таким чином, дорослий Megamastax — це риба довжиною приблизно в 1 м.

Megamastax був хижаком — на зовнішніх кістках його щелеп розміщені типові для древніх хижих кісткових риб невеликі «ікла» — знаряддя захоплення здобичі. Але якою була ця здобич? Увагу дослідників привернули так звані вінцеві кістки мегамастакса, розташовані на внутрішній стороні його нижньої щелепи. На цих кістках теж розташовані зуби, але не гострі, як у більшості інших хижих риб, а притуплені, з широкою основою. Мабуть, мегамастакс спеціалізувався на великій та твердій здобичі, яку треба було роздавлювати. Досить імовірно, що цією здобиччю були численні в силурі панцирні безщелепні риби.

Якщо це так, то Megamastax — найдавніший хребетний хижак, який спеціалізувався на харчуванні іншими хребетними. До нього такої екологічної ніші не існувало. А ці риби стали першими власниками потужних щелеп з двома видами зубів, призначеними для захоплення і подальшого дроблення здобичі.

Люди та інші хребетні, що еволюціонували пізніше, також мають два типи зубів, за допомогою яких можуть не тільки відкушувати, а й ретельно перемелювати їжу перед тим, як її проковтнути. Виявлення такої ж властивості у древніх панцирних риб стало великим відкриттям для палеонтологів, оскільки раніше не було чітких доказів такої ранньої еволюції щелеп.

Варто також відзначити, що результати аналізу останків спростовують іншу гіпотезу: раніше було прийнято вважати, що рівень кисню в атмосфері Землі в силурі (443-419 мільйонів років тому) був недостатнім для розвитку у тварин панцирів і щелеп.

Як повідомляють палеонтологи, вік знайдених решток M. amblyodus становить 423 мільйони років, що доводить неправомірність висловлених припущень. “Навіть сьогодні при зниженні рівня кисню в океанській воді першими гинуть риби. Цей елемент необхідний для розвитку видів, а для появи великих органів, таких як щелепи, потрібен сплеск кількості кисню “, – пояснює провідний автор дослідження Брайан Чу (Brian Choo) з Китайської академії наук, чия стаття в співавторстві з колегами вийшла в журналі Scientific Reports. Недавні дослідження кліматологів підтверджують, що саме силурійський період став переломним моментом в історії екології нашої планети, оскільки кількість кисню зросла і умови для розвитку тварин стали більш сприятливими.

Скам’янілості

Джерела

Поширити

Скам’янілості

Джерела

Фільтрувати

Meta Data and Taxonomies Filter