Fylax — рід гадрозавроїдних орнітоподів з пізньокрейдових відкладів Іспанії. Рід містить єдиний вид, Fylax thyrakolasus, відомий з майже повної лівої зубної кістки.
Місце життя: Європа
Європа — частина світу в Північній півкулі. Омивається Північним Льодовитим океаном на півночі, Атлантичним океаном на заході та Середземним морем на півдні. На сході та південному сході відокремлена від Азії Уральськими та Кавказькими горами, річкою Урал (за іншою версією, Ембою), Каспійським та Чорним морями. Площа — 10 180 000 км2, що становить 2 % площі Землі або 6,8 % суходолу. Природна рослинність дуже змінена або знищена людиною; стан лісів погіршується. Зледеніння під час останнього льодовикового періоду та присутність людини вплинули на поширення європейської фауни. В багатьох районах Європи більшість великих травоїдних та хижих тварин були знищені полюванням. Шерстистий мамонт вимер до кінця неоліту. Сучасні вовки та ведмеді знаходяться під загрозою зникнення.
Parawocklumeria
Parawocklumeria – рід кліменіїд, описаний з девонських відкладень Німеччини, Австрії, Польщі, Марокко та Китаю. Кліменії (лат. Clymeniida) – вимерлий ряд головоногих молюсків надряду амонітів, який налічує близько 30 родів. Кліменії існували протягом дуже нетривалого часу (за мірками періодів історії Землі) в кінці девонського періоду.
Pleurosaurus
Pleurosaurus – рід діапсидних плазунів, що належить до ряду Rhynchocephalia, вимерлий родич сучасної гатерії (Sphenodon punctatus). Викопні скам’янілості плеврозаврів були виявлені у скам’янілостях юрського та крейдового періоду, зокрема у вапняках Сольнхофен (Баварія, Німеччина) та Канджуерс (Франція). Рід містить два види, P. goldfussi і P. ginsburgi.
Solenodonsaurus
Соленодонзавр (лат. Solenodonsaurus) – рід вимерлих примітивних чотириногих-рептіліоморф, що жили за часів верхнього кам’яновугільного періоду (311,45-306,95 млн років тому) на території сучасної Чехії. До роду відносять єдиний вид – Solenodonsaurus janenschi.
Pierolapithecus
Піеролапітек (лат. Pierolapithecus catalaunicus) — це вимерлий вид приматів, які жили приблизно 13 мільйонів років тому під час міоцену на території сучасного муніципалітету Алс-Усталетс-да-Піарола, Каталонія. Звідси і походить назва даного виду, що з латинської мови перекладається як «Каталонська мавпа з Піероли». За однією з версій, піеролапітек є спільним предком людей та інших сучасних людиноподібних мавп, чи принаймні найближчим до спільного предка, ніж інші попередньо досліджені скам’янілості.
Cheirolepis
Cheirolepis (“ручний плавець”) — вимерлий рід променеперих риб, що жив у девонський період на території сучасних Європи та Північної Америки. Це єдиний рід, який досі відомий у родині Cheirolepidae та в ряді Cheirolepiformes. Він був одним з найбільш базальних серед девонських променеперих і вважається першим, хто мав “стандартні” шкірні черепні кістки, які зустрічаються у пізніших променеперих риб.
Bumastus
Bumastus – вимерлий рід коринексохідних трилобітів, який існував з раннього ордовика до пізнього силуру. Вони були відносно великими трилобітами, що досягали довжини 15 сантиметрів. Характерною особливістю Bumastus є гладкий кулястий панцир та добре розвинені, великі складні очі. Вважається, що вони мешкали в мілководних водоймах. Скам’янілості Bumastus виявлені в Північній та Південній Америці, Європі, Азії та Австралії. Вони класифікуються в родину Styginidae ряду Corynexochida.
Squaloraja
Squaloraja polyspondyla – вимерлий вид химероподібних риб, відомий з нижньої юри Європи. Викопні знахідки S. polyspondyla виявлені в морських шарах нижнього юрського періоду Лайм Регіс, Англія, та Остено, Італія.
Garganornis
Garganornis — вимерлий рід величезних качкових гусеподібних з пізнього міоцену в Гаргано, Італія. Рід містить один вид, G. Ballmanni, названий Мейжером у 2014 році. Його величезні розміри, як вважають, були пристосуванням до життя на відкритих територіях, де немає наземних хижаків, і як стримуючий фактор для місцевих літаючих хижаків, таких як орел Garganoaetus і гігантська сова-сипуха Tyto gigantea.
Soliclymenia
Soliclymenia – рід амонітів з пізнього девону з родини Glatziellidae ряду Clymeniida. Вид S. paradoxa мав незвичайну раковину у формі трикутника. Крім цього виду відомо ще декілька родів амонітів з трикутними раковинами, зокрема: Kamptoclymenia, Trigonoshumardites і Trigonogastrioceras. Були широко поширеними в тропічних морях девону, знахідки відомі з Північної Америки, Азії, Північної Африки та Європи.