Повернемо вимерлих тварин до життя
Місце життя: Північна Америка
Північна Америка — материк (континент) у Західній півкулі, північна частина частини світу Америки. Повністю розташований у північній півкулі та майже повністю — у західній. На півночі омивається Північним Льодовитим океаном, на сході — Атлантичним океаном, на заході — Тихим океаном, на півдні — Карибським морем; також на півдні з’єднується Панамським перешийком з Південною Америкою. Загальна площа 24 709 000 км², що становить близько 4,8 % площі планети або 16,5 % площі її суші. Фауна Північної Америки включає бізона, чорного ведмедя, ягуара, пуму, лугового собаку, індику, вилорогу, єнота, койота та метелика-монарха. Відомі рослини, які були одомашнені в Північній Америці, включають тютюн, кукурудзу, кабачки, помідори, соняшник, чорницю, авокадо, бавовну, перець чилі та ваніль.
Ottoia — це морський черв’як з групи пріапулід, відомий з кембрійських скам’янілостей. Незважаючи на те, що всіх інших, схожих на пріапулід, черв’яків з різних відкладень кембрійського періоду часто називають Ottoia, чіткі скам’янілості тварини походять зі сланців Берджес в Британській Колумбії і датуються віком 508 млн. років тому. Розглядаючи ж всі сумнівні знахідки, можна продовжити діапазон життя черв’яка з середнього до пізнього кембрію по всьому осадовому басейну Західної Канади.
Terataspis — це порівняно великий рід трилобітів із ряду Lichida довжиною 60 сантиметрів, відомий із раннього девону, приблизно 397 мільйонів років тому. Він жив на мілководді на території сучасних штатів Нью-Йорк та Онтаріо. Не знайдено жодних цілих зразків тварини, лише розчленовані фрагменти його екзоскелету, але фрагментів знайдено достатньо, щоб дозволити дослідникам сформувати реконструкцію цілої тварини. Рід містить лише один вид — Т. grandis.
Tusoteuthis (що означає «роздроблений кальмар») – вимерлий рід дуже великих енхотеутідідних головоногих, який жив під час крейдового періоду. Хоча його часто називають кальмаром, зараз вважається, що він був більш тісно пов’язаним із сучасними восьминогами.
Barbourofelis – вимерлий рід великих котовидих хижих ссавців родини Barbourofelidae (несправжніх шаблезубих котів). Рід був ендемічним для Північної Америки та Євразії часів міоцену та зник в тортонському віці, таким чином він існував з 17 до 7,3 млн. років.
Кетцалькоатль (Quetzalcoatlus) — представник ряду птерозаврів (Pterosauria). Типовий вид — Quetzalcoatlus northropi (Лоусон, 1975). Розмах крил точно не відомий через неповне збереження останків, але за пропорціями птерозаврів інших видів оцінюється приблизно в 11 метрів (на думку деяких палеонтологів — до 15 м). Виявлено в пізньокрейдових відкладеннях Північної Америки.
Habrosaurus — вимерлий рід доісторичних саламандр і найстаріший із відомих представників родини сиренових (Sirenidae). Існував у пізній крейді та палеоцені в Північній Америці. Habrosaurus був досить поширеним в Lance Formation в Вайомінгу, і менш поширені в Hell Creek в штаті Монтана.
Nyctosaurus (Від грец. Νύξ – ніч і σαῦρος – ящір) — рід птерозаврів з родини Nyctosauridae, в який входить декілька видів (їх точне число вимагає подальшого вивчення). Принаймні один з них мав надзвичайно великий черепний гребінь на зразок оленячих рогів. Представники роду мешкали в верхньокрейдову епоху (89,3-66,0 млн років тому) біля неглибоких морів Північної і Південної Америк, оскільки харчувалися переважно рибою.
Анцистроніх (Ancistronychus) – вимерлий рід дрепанозаврів із пізньотріасового Національного парку «Скам’янілий ліс» (Petrified Forest National Park) в формації Чінле свиті в Арізоні. Типовий та єдиний відомий вид – Ancistronychus paradoxus, його назва походить з давньогрецької мови та означає «несподіваний кіготь у формі риб’ячого гачка» через характерну гачкоподібну форму кігтів.