Повернемо вимерлих тварин до життя
Місце життя: Північна Америка Північна Америка — материк (континент) у Західній півкулі, північна частина частини світу Америки. Повністю розташований у північній півкулі та майже повністю — у західній. На півночі омивається Північним Льодовитим океаном, на сході — Атлантичним океаном, на заході — Тихим океаном, на півдні — Карибським морем; також на півдні з’єднується Панамським перешийком з Південною Америкою. Загальна площа 24 709 000 км², що становить близько 4,8 % площі планети або 16,5 % площі її суші. Фауна Північної Америки включає бізона, чорного ведмедя, ягуара, пуму, лугового собаку, індику, вилорогу, єнота, койота та метелика-монарха. Відомі рослини, які були одомашнені в Північній Америці, включають тютюн, кукурудзу, кабачки, помідори, соняшник, чорницю, авокадо, бавовну, перець чилі та ваніль.
Polysacos — вимерлий рід мультиплакофор, відомий за скам’янілостями з карбону. Його сімнадцять пластин панцира розташовані у три ряди, що складаються з семи повторюваних одиниць. Це може свідчити про те, що мультиплакофори є родичами сучасних хітонів. Панцир був облямований кільцем порожнистих шипів, схожих на шипи ордовицького Echinochiton.
Spea labreae — вимерлий вид жаб родини лопатоногих (Scaphiopodidae), що існував у Північній Америці протягом пізнього плейстоцену — раннього голоцену.
Dinevenator — вимерлий рід динозаврів-тероподів з родини троодонтид, знайдений у формації Кіртланд пізнього крейдового періоду (кампанський вік) у штаті Нью-Мексико, США. Типовий вид роду, Dinevenator robustus, відомий за майже повною лобовою кісткою. У попередніх дослідженнях його відносили до родів Saurornitholestes та Xenovenator.
Mesocyon — вимерлий рід хижих ссавців з родини псових. Він з’явився у олігоцені і проіснував аж до початку міоцену (34–21 мільйонів років тому). Скам’янілості Mesocyon були знайдені в численних родовищах Північної Америки. Він був розміром з койота і був першим відомим псовим, який харчувався переважно м’ясом.
Moabosaurus — рід туріазаврових динозаврів-зауроподів, знайдений у формації «Седар-Маунтін» раннього крейдового періоду в штаті Юта, США.
Plesiolophus — вимерлий рід ламбеозавринових динозаврів-гадрозавридів, знайдений у формації Олдман (Oldman Formation) у Канаді, що датується пізньою крейдою (кампанський вік). Рід містить єдиний вид — Plesiolophus warnerensis, про який відомо з знахідки часткового черепа. Він належить до клади Parasaurolophini та демонструє більш примітивні черепні ознаки, ніж його родичі.
Scalamagnus — вимерлий рід плезіозаврів родини Polycotylidae, що мешкав у пізньокрейдяній формації Тропік-Шейл у Сполучених Штатах. Рід включає єдиний вид — S. tropicensis, відомий за черепом та двома частковими скелетами. Раніше Scalamagnus вважався видом роду Dolichorhynchops, перш ніж його було виділено в окремий рід.
Ambystoma quetzalcoatli — вимерлий вид саламандр з родини Ambystomatidae. Він відомий за кількома збереженими скелетами особин від молодих до дорослих, знайденими в пізньопліоценовій формації Атотонілько-ель-Гранде в Мексиці (близько 4,5 млн років тому). A. quetzalcoatli є найдавнішим представником роду Ambystoma в цій країні, а також таким, що відомий за найбільш повними рештками.
Magnicornaspis — вимерлий рід хеліцерових членистоногих з родини Corcoraniidae. Він був виявлений у формації Рів’єр-дю-Лу в Квебеку і датується 10-м етапом кембрію (фуронгський ярус). Єдиним видом є M. garwoodi.
Lamarqueavis — викопний рід птахів вимерлої родини Cimolopterygidae, що існував у кінці крейдового періоду, 70 млн років тому та вимер 66 млн років тому. Скамянілі рештки знайдені у США, Канаді та Аргентині.