Повернемо вимерлих тварин до життя
Місце життя: Північна Америка
Північна Америка — материк (континент) у Західній півкулі, північна частина частини світу Америки. Повністю розташований у північній півкулі та майже повністю — у західній. На півночі омивається Північним Льодовитим океаном, на сході — Атлантичним океаном, на заході — Тихим океаном, на півдні — Карибським морем; також на півдні з’єднується Панамським перешийком з Південною Америкою. Загальна площа 24 709 000 км², що становить близько 4,8 % площі планети або 16,5 % площі її суші. Фауна Північної Америки включає бізона, чорного ведмедя, ягуара, пуму, лугового собаку, індику, вилорогу, єнота, койота та метелика-монарха. Відомі рослини, які були одомашнені в Північній Америці, включають тютюн, кукурудзу, кабачки, помідори, соняшник, чорницю, авокадо, бавовну, перець чилі та ваніль.
Gulosaurus — вимерлий рід базальних гриппідових іхтіоптеригій, відомий з ранньотриасового шару Vega-Phroso Siltstone Member формації Sulphur Mountain у східно-центральній частині Британської Колумбії, Канада. Гулозавр був вперше названий Робіном Катбертсоном (Robin S. Cuthbertson), Ентоні Расселом (Anthony P. Russell) і Джейсоном Андерсоном (Jason S. Anderson) у 2013 році. Типовим видом є Gulosaurus helmi.
Eramoscorpius — вимерлий рід силурійських скорпіонів з формації Ерамоса в Онтаріо. Ймовірно, це був один з перших напівназемних скорпіонів. Рід містить єдиний вид — Eramoscorpius brucensis.
Athenar — вимерлий рід дикреозавридних зауроподів з пізньої юрської епохи штату Юта, США. Рід містить єдиний вид, Athenar bermani. Він був описаний Джоном Вітлоком (John Whitlock) з колегами в 2025 році на основі голотипного зразка CM 26552. Зразок був знайдений в скелях, що належать до формації Моррісон, в кар’єрі Карнегі.
Athenar існував у титонському віці пізнього юрського періоду і, ймовірно, жив поряд з іншими динозаврами, такими як хижий Allosaurus і травоїдні Stegosaurus, Diplodocus і Camptosaurus.
Голотипний зразок Athenar, CM 26552, складається з черепної коробки та частини черепної кришки, які були знайдені в скелях формації Моррісон у кар’єрі Карнегі в Національному пам’ятнику динозаврів, штат Юта. Цей матеріал був спочатку зібраний Ерлом Дугласом (Earl Douglass) у 1913 році. Пізніше вони були коротко описані у публікації Джона Макінтоша (John McIntosh) та Девіда Бермана (David Berman) від 1978 року. У цій роботі автори віднесли зразок до роду Diplodocus, виходячи з ознак, спільних з іншими черепами цього роду, відомими на той час. Цей зразок став основою для їхнього опису черепної коробки Diplodocus.
У 2025 році Вітлок і його колеги опублікували переоцінку зразка. Вони детально описали череп використовуючи методи, які з’явилися після оригінального опису Макінтоша і Бермана, щоб дослідити його філогенетичне положення в межах Diplodocoidea. На основі отриманих результатів вчені вирішили віднести зразок до нового роду і виду Athenar bermani.
Родова назва Athenar походить від імені метал-музиканта з Клівленда Атенара. Його музика була «саундтреком до більшості робіт, виконаних над цим зразком». Видова назва bermani вшановує Девіда Бермана. Він, разом з Макінтошем, виконав значну частину фундаментальних сучасних досліджень черепів диплодокоїдів у Карнегіївському музеї та був відповідальним за первинний опис голотипного зразка.
Типовий і єдиний зразок Athenar складається з черепної коробки і частини черепної кришки, що містить частини правої і лівої лобових кісток, обидві тім’яні кістки, частину посторбітальних кісток і частини виличних кісток. Дистальна частина правого параоксипітального відростка і частина правої виличної кістки були знайдені разом із зразком і пізніше прикріплені гіпсом. На даний час ці кріплення зруйновані, і відновити зв’язок між елементами не є можливим
Хоча матеріал голотипу є досить великим, вчені вважають, що він належить «підлітку» через наявність швів між багатьма елементами черепної коробки.
Хоча спочатку цей зразок був віднесений до роду Diplodocus, Вітлок з колегами пропонують альтернативне філогенетичне розміщення зразка в кладі Dicraeosauridae. Dicraeosauridae тісно пов’язані з диплодоцидами і характеризуються меншими розмірами та коротшими шиями. Хоча череп має ряд характеристик як диплодоцидів, так і дикраеозавридів, вчены вважають, що ознак дикраеозавридів більше. Сюди входять, серед інших особливостей, наявність лобово-тім’яного та постім’яного отворів та наявність виразного виступу на лускатій кістці.
Відомо, що три інші таксони дикраеозавридів були сучасниками Athenar: Kaatedocus, Smitanosaurus і Suuwassea. Цей таксон має помітні відмінності в анатомії черепа порівняно з усіма трьома, і, ймовірно, був більшим за розміром у дорослому віці та молодшим за віком, ніж Suuwassea. Однак як у Suuwassea, так і в Athenar лобна кістка входить до складу надскроневого вікна, що може вказувати на близьку спорідненість між цими двома таксонами. Цей таксон також має спільні риси з не північноамериканськими дикраеозаврами, такими як Amargasaurus.
Голотип Athenar був знайдений у кар’єрі Карнегі, розташованому в Національному пам’ятнику динозаврів в Юті. Поряд з ним жили такі тварини, як травоїдні птахотазові Stegosaurus, Dryosaurus і Camptosaurus, хижі тероподи Allosaurus і Ceratosaurus, а також численні інші таксони зауроподів, включаючи Diplodocus, Apatosaurus, Barosaurus і Camarasaurus.
Epiaceratherium — вимерлий рід носорогів з середини-кінця еоцену, олігоцену та раннього міоцену Європи, Азії та Північної Америки.
Gabriceraurus — рід ордовицьких багаточленних трилобітів родини Cheiruridae ряду Phacopida, описаний з відкладень Канади (Ньюфаундленд, Північно-західні території, Онтаріо) та США (Іллінойс, Айова, Вісконсин, Міннесота).
Brontotholus — вимерлий рід пахіцефалозавридних динозаврів, відомий з пізньокрейдяного періоду (кампанський етап). Рештки знайдені у формаціях Ту Медісин і Олдман у штаті Монтана (США) та Альберта (Канада) відповідно. Рід містить єдиний вид, Brontotholus harmoni, відомий за численними частковими куполами.
Ahshislesaurus — вимерлий рід зауролофінових гадрозавридних динозаврів, що жив у пізньому крейдяному періоді на території сучасного штату Нью-Мексико, США. Відомий за частковим черепом і трьома шийними хребцями, виявленими в 1916 році і вперше описаними в 1935 році. До наукового опису дослідники дискутували, чи не належить цей зразок Kritosaurus navajovius. Це споріднений вид з тих самих шарів гірських порід. Рід містить один вид, Ahshislesaurus wimani, названий у 2025 році. Частковий скелет та ізольовані кістки кінцівок і поясу, знайдені в тих самих шарах гірських порід, також можуть належати до Ahshislesaurus.
Macromyzon — вимерлий рід кільчастих червів (Annelida), який містить єдиний відомий вид Macromyzon siluricus. Цей організм є найдавнішим відомим представником стовбурової лінії п’явок (Hirudinea) і водночас найстарішим викопним прикладом збереженого тіла п’явки.
Thikarisuchus — вимерлий рід неозухієвих крокодилоподібних, відомий з пізньокрейдяної (сеноманського віку) формації Блекліф у штаті Монтана, США. Рід містить єдиний вид, Thikarisuchus xenodentes, відомий за майже повним черепом і частковим скелетом, а також окремими черепними кістками. Thikarisuchus — це другий вид хребетних, названий з цієї формації, після риючого динозавра-тецелозаврида Oryctodromeus.
Tselfatia — рід вимерлих променеперих риб (Actinopterygii) із ряду Tselfatiiformes, відомий з відкладів крейдяного періоду. Типовий вид — Tselfatia formosa, описаний Камілем Арамбуром (Camille Arambourg) у 1943 році за знахідками в Джебл-Целфат в Марокко. Пізніше викопні рештки цього роду були виявлені також у Північній та Південних Америках та Європі.