Повернемо вимерлих тварин до життя
Місце життя: Південна Америка
Південна Америка — материк, розташований в Західній, Південній і частково в Північній півкулях планети Земля. На заході омивається водами Тихого океану, на сході — Атлантичного. На півночі з’єднаний Панамським перешийком з Північною Америкою. Фауна Південної Америки складається з величезної кількості унікальних тварин, деякі з яких розвивалися у відносній ізоляції. Ізоляція Південної Америки раптово закінчилася кілька мільйонів років тому, коли утворився Панамський перешийок, це дозволило невелику міграцію тварин, що призвела до Великого американського обміну. Південна Америка — континент з найбільшою кількістю описаних видів птахів.
Bumastus – вимерлий рід коринексохідних трилобітів, який існував з раннього ордовика до пізнього силуру. Вони були відносно великими трилобітами, що досягали довжини 15 сантиметрів. Характерною особливістю Bumastus є гладкий кулястий панцир та добре розвинені, великі складні очі. Вважається, що вони мешкали в мілководних водоймах. Скам’янілості Bumastus виявлені в Північній та Південній Америці, Європі, Азії та Австралії. Вони класифікуються в родину Styginidae ряду Corynexochida.
Agudotherium – рід цинодонтів із пізнього тріасу півдня Бразилії. Новий таксон цинодонта був описаний по лівій нижній щелепі з іклом та шістьма (pc2—pc7) добре збереженими постканінами (голотип), а також другому зразку (паратип), що включає праву нижню щелепу з різцями, іклами та сімома (pc1—pc7) постканінами, причому pc6—pc7 найкраще збереглися. Ці екземпляри мають міцний зубний ряд.
Overosaurus (що означає «ящірка Оверо», на честь місцевості Cerro Overo) – вимерлий рід динозаврів зауроподів, що містить лише один вид, Overosaurus paradasorum. Цей вид жив приблизно від 86 до 84 мільйонів років тому в пізній крейдовий період в теперішній Патагонії (на півдні Аргентини). Overosaurus paradasorum був порівняно невеликим порівняно з іншими зауроподами з Патагонії, такими як сальтазавриди та інші еолозаврини. Це була наземна рослиноїдна тварина, порівняно невелика для зауроподів, довжина її оцінюється приблизно в 10 м.
Австралерпетон (лат. Australerpeton) – рід стереоспондиломорфних темноспондильних (Temnospondyli) амфібій з пізньої пермі Бразилії, які на даний час вважаються представниками родини ринезухії (Rhinesuchidae), підряду стереоспондилів (Stereospondyli).
Tlatolophus – рід динозаврів гадрозавридів, що належить до триби Parasaurolophini. Єдиним видом є типовий вид Tlatolophus galorum, що відомий з крейдового періоду Мексики.
Пельтефіл (лат. Peltephilus ferox, від грец. πέλτη «шкіряний щит» і φίλος «любитель», лат. ferox «лютий») – рід вимерлих неповнозубих ссавців. Ці тварини досягали розмірів собаки і мешкали на рівнинах Південної Америки (в Аргентині, Болівії та Чилі) з часів олігоцену по ранній/середній міоцен (приблизно 25-20 мільйонів років тому).
Brontornis — вимерлий рід або гусеподібних (Anseriformes), або фороракосових (Phorusrhacidae), що населяли Аргентину в період раннього та середнього міоцену. Це найважчий американський птах, найважчий представник родини Phorusrhacidae та один з найбільших птахів, що коли-небудь існували.
Cronopio dentiacutus — вимерлий вид примітивних ссавців з крейдяного періоду. Єдиний представник роду Cronopio Rougier, Apesteguía & Gaetano, 2011, у популярних ЗМІ одержав назву «шаблезуба білка».
Кліматіус (лат. Climatius) – рід акантод з родини Climatiidae ряду Climatiiformes, що існував з кінця силурійського періоду до закінчення нижнього девону (423,0-393,3 млн років тому). Викопні рештки знайдені в Європі, Північній і Південній Америках.
Незофонти (лат. Nesophontes) – вимерлий рід ссавців з монотипічної родини Nesophontidae. Залишки кісток цих тварин були знайдені в погадках сов на Кубі, Кайманових островах, Гаїті та Пуерто-Ріко. Число видів роду варіює серед авторів. Деякі стверджують, що є 12 валідних видів, а інші стверджують, що є всього лише шість видів.