Повернемо вимерлих тварин до життя
Місце життя: Нова Зеландія
Нова Зеландія — суверенна острівна держава у південно-західній частині Тихого океану. Розташована на двох великих островах: Північний і Південний та близько 600 прилеглих дрібніших островів. Рельєф Нової Зеландії представляє в основному височини та гори. Більше ніж 75 % території країни лежить на висоті понад 200 м над рівнем моря. Клімат Нової Зеландії змінюється від теплого субтропічного на півночі Північного острова, до прохолодного помірного на півдні та в центральних регіонах Південного острова; в гірських районах переважає суворий альпійський клімат. Тривала історична ізоляція і віддаленість від інших континентів створила унікальний і багато в чому неповторний природний світ островів Нової Зеландії, що відрізняється великою кількістю ендемічних рослин і птахів. Ще близько 1000 років тому, до появи на островах постійних поселень людини, історично повністю були відсутні ссавці. Виняток становили два види кажанів і кити, що мешкали в прибережних водах, морські леви (Phocarctos hookeri) та морські котики (Arctocephalus forsteri). З представників фауни Нової Зеландії найвідомішими є птахи ківі (Apterygiformes), що стали національним символом країни. Серед птахів також необхідно зазначити кеа (Nestor notabilis) (або нестор), какапо (Strigops habroptilus) (або совиний папуга), такахе (Notoronis hochstelteri) (або безкрила султанка). Тільки в Новій Зеландії збереглися рештки винищених близько 500 років тому гігантських нелітаючих птахів моа (Dinornis), що сягали висоти 3,5 м. Трохи пізніше, імовірно всього близько 200 років тому, було винищено й найбільшого серед відомих видів орлів — орла Хааста, що мав розмах крил до 3 метрів і важив до 15 кг.
Manuherikia — викопний рід гусеподібних птахів родини Качкові (Anatidae). Птах існував у кінці міоцену (19-16 млн років тому). Описаний рід по скам’янілих рештках, що знайдені у відкладеннях формації Манугерікія у Новій Зеландії. Рід названий на честь річки Манугерікія, у долині якої знаходиться геологічна формація Манугерікія. На сьогодні описано чотири види. Це були качки середнього розміру, що мешкали у прісних водоймах (всі кістки знайдені в озерних відкладеннях).
Miotadorna — викопний рід гусеподібних птахів родини Качкові (Anatidae). Качка мешкала у міоцені у Новій Зеландії. Скам’янілі рештки роду знайдені у долині річки Манугерікія у регіоні Отаго на Південному острові.
Hoplodactylus delcourti – вимерлий вид ящірок та найбільший з усіх відомих геконів. Його довжина без хвоста складала 370мм, а загальна довжина (включаючи хвіст) щонайменше 600 мм. З наукової точки зору він відомий лише з одного опудала, що було знайдене без етикетки в музеї у Франції. Походження зразка невідоме: були запропоновані Нова Зеландія та Нова Каледонія. Існує думка, що Hoplodactylus delcourti є kawekaweau, твариною з міфології маорі, хоча ця ідея і є дискусійною.
Кайруку (Kairuku) — викопний рід птахів ряду пінгвінових (Spheniscidae), знайдений в Новій Зеландії (Kokoamu Greensand). Родова назва походить від маорійського слова «кайруку», яке позначає «пірнальник, що повертається за їжею». Інша назва «велетенський новозеландський пінгвін». Відомо, як мінімум, 3 види. Мешкали 27-25 млн років тому (олігоцен).