Konobelodon — вимерлий ссавець з родини амебелодонтид. Жив у верхньому міоцені (приблизно 12–7 мільйонів років тому), його скам’янілості були знайдені в Північній Америці, Європі, Африці та Азії.
Ця тварина була трохи меншою за сучасного індійського слона і мала зріст понад два з половиною метри в холці. Як амебелодонт з лопатоподібними бивнями, Konobelodon мав дві пари бивнів, одна з яких росла з верхньої щелепи, а друга — з нижньої. За оцінками, маса тіла K. robustus становила від 2802 до 7367 кілограмів, що робило його загалом більшим за більшість гомфотерий завдяки товстішим кісткам кінцівок. Однак його стояча постава, ймовірно, не була такою колоноподібною, як у сучасних слонів та американських брівіростринових гомфотерий. Нижні бивні були пропорційно великими, досягаючи 1,61 метра у довжину.
Як і всі її близькі родичі, Konobelodon мав особливо подовжену і вузьку щелепу, яка закінчувалася сифізом, з якого стирчали два сплощені і подовжені нижні бивні, спрямовані вперед. Сифіз був дуже міцним і спрямованим вниз. Другий моляр мав тетралофодонтну структуру, тоді як треті моляри були оснащені шістьма добре розвиненими лофідою. Нижні бивні мали внутрішній трубчастий дентин. Ці трубки дентину мали морфологію, яка значно відрізнялася від морфології інших амебелодонтидів: вони були вузькими, структурно відокремленими у проксимальній частині бивня і мали тенденцію до об’єднання у дистальній частині. Найдавніший вид, Konobelodon robustus, мав особливо тонкі трубочки, що вважається спадковою особливістю (Wang et al., 2016).
Konobelodon був спочатку запропонований як підрід Amebelodon Ламбертом (Lambert) у 1990 році, щоб об’єднати види Amebelodon (Konobelodon) britti з верхнього міоцену Флориди та Amebelodon (Konobelodon) cyrenaicus з верхнього міоцену Лівії. Згодом підрід був підвищений до рангу роду і до нього були віднесені інші види: K. atticus з Пікермі (Греція) і K. robustus з басейну Лінся в Китаї.
Рід Konobelodon, ймовірно, походить зі східної Євразії, K. robustus відомий з формації Люшу в провінції Ганьсу в Китаї. Згідно з цією гіпотезою, він розповсюдився через окремі міграції на захід до Європи та західної Азії, вид K. atticus, і на схід до Північної Америки, куди рід прибув приблизно 7 млн років тому і існував до самого кінця міоцену. Вид Konobelodon cyrenaicus відомий з пізнього міоцену Північної Африки і є останнім видом амебелодонтів, що вижив на африканському континенті.
Походження цього роду не є чітким, як і його справжня спорідненість з іншими мастодонтами з лопатоподібними іклами (amebelodontidi). Деякі вчені вважають, що він може бути близьким до родів Platybelodon і Torynobelodon (Konidaris et al., 2014). Інші вважають, що його спорідненість слід шукати поруч з родами, такими як Amebelodon, а його походження може бути близьким до роду Protanancus або Tetralophodon (Wang et al., 2016).
На основі аналізу мікрозносу зубів припускають, що конобелодон був листоїдом. Верхні бивні, ймовірно, використовувалися для нарізання та зішкрібання, а нижні, можливо, використовувалися для риття.
Скам’янілості
Джерела
- https://www.deviantart.com/jagroar/art/Konobelodon-britti-digital-enhanced-image-test-1213070102
- https://www.deviantart.com/cisiopurple/art/Konobelodon-britti-884539262
- https://www.deviantart.com/cisiopurple/art/Konobelodon-robustus-942295411
- https://www.deviantart.com/cisiopurple/art/Konobelodon-atticus-942182572
- https://www.deviantart.com/artbyjrc/art/Not-elephants-3-Amebelodontids-899016502
- https://en.wikipedia.org/wiki/Konobelodon
- https://it.wikipedia.org/wiki/Konobelodon