Isfjordosaurus — вимерлий рід морських рептилій-іхтіоптеригій, що мешкав в ранньому тріасі. Скам’янілості були знайдені на острові Шпіцберген, що входить до архіпелагу Свальбард біля північного узбережжя Норвегії. Він був офіційно описаний Рьосуке Мотані (Ryosuke Motani) в 1999 році і включає вид Isfjordosaurus minor.
Isfjordosaurus характеризується широким, розширеним рилом і частково збільшеним черепом, з довгими, широкими плавниками. Його зуби були відносно невеликими порівняно з черепом, а все тіло мало веретеноподібну і обтічну форму. Обидві щелепи містили загалом від 15 до 20 трикутних зубів, які, як вважається, використовувалися для полювання на здобич. Вважається, що це був хижак, який харчувався переважно рибою, ракоподібними та безхребетними, що мешкали в океанах того часу.
Isfjordosaurus існував у тріасовому періоді мезозойської ери, між 245 і 222 мільйонами років тому. Він мешкав переважно в Атлантичному океані, Середземному морі та Північному Льодовитому океані, зосереджуючись навколо Європи. Скам’янілості були вперше виявлені в 1999 році в тріасових відкладах в Європі норвезьким палеонтологом Рьосуке Мотані, що призвело до подальшого офіційного опису нового виду. Рід був названий на честь Ісфьорда, місцевості, де був знайдений типовий
екземпляр.