Gigoutella — вимерлий рід трилобітів. Він жив під час ботоміанського етапу, який тривав приблизно від 524 до 518,5 мільйонів років тому. Цей фауністичний етап був частиною кембрійського періоду.
В 2024 році нові скам’янілості роду були знайдені в гірському масиві Високий Атлас у Марокко, і їхній вік становить приблизно 510 мільйонів років. Вони утворилися на мілководді океану під час виверження вулкану, яке швидко вкрило два види трилобітів на морському дні товстим шаром гарячого вулканічного попелу.
Протягом наступних тисячоліть попіл застигав, перетворюючись на камінь, а тіла трилобітів розкладалися всередині нього. Цей процес врешті-решт залишив всередині каменю дрібні деталізовані порожнини у формі трилобітів, які міжнародна команда вчених змогла дослідити за допомогою комп’ютерної томографії та комп’ютерного моделювання “віртуальних рентгенівських зрізів”.
Знахідку описують як палеонтологічну версію Помпей, давньоримського міста, яке засипало пірокластичним попелом під час виверження Везувію, що знаходився неподалік. Тіла людських жертв цього виверження утворили порожнечі в попелі після того, як він застиг.
Серед іншого, скам’янілості трилобітів з Високого Атласу включають такі деталі, як тонкі волосоподібні структури (які росли вздовж придатків істот), а також тіла маленьких молюскоподібних брахіопод, які були прикріплені до панцирів трилобітів за допомогою м’ясистих стеблинок.
Скам’янілості також показали, що спеціалізовані кінцівки навколо рота, які використовувалися для живлення, мали вигнуті ложкоподібні основи. Більше того, якщо раніше вважалося, що трилобіти мали три пари цих придатків, то “нові” скам’янілості показали, що їх було чотири.
Крім того, вперше було виявлено м’ясисту частку рота, що прикриває ротову порожнину, відому як лабрум. Вдалося навіть зобразити травний тракт істот, який скам’янів у більш традиційний спосіб після того, як заповнився вулканічним попелом.
Скам’янілості
