Близько 66 мільйонів років тому астероїд завширшки 10 км врізався в Землю поблизу місця, де зараз розташоване маленьке містечко Чиксулуб в Мексиці. Це падіння пов’язане із вимиранням непташиних динозаврів у кінці крейди та 75% життя на планеті. Однак мало хто знає, що в цей час відбулося ще одне зіткнення метеорита із Землею, котре призвело до утворення гігантської западини, відомої як ударна Бовтиська западина (Кіровоградська область, Україна), яка з часом наповнилася водою і перетворилася на озеро.
Бовтиська западина має діаметр приблизно 24 км із центральним підняттям діаметром 6 км. Розташована в Ківороградській області, Україна, западина нині похована під понад 500 м осадових порід. Попередній аналіз зразків звідси, проведений кілька десятиліть тому, вказував, що метеорит, можливо, вдарив Землю за 2000–5000 років до чиксулубського астероїда.
Вважається, що саме падіння Чиксулубу викликало масове вимирання на межі крейди-палеогену, коли вимерли непташині динозаври, та кліматичну подію, котра створила геологічну ознаку, відому як крейдово-палеогенова межа. Однак все ще залишалося питання щодо того, чи міг бовтиський метеорит також вплинути на ці події.
Новий аналіз, опублікований в журналі Science Advances, свідчить про те, що насправді падіння біля Бовтишки сталося через 650 тисяч років після удару в Чиксулубі. На той час клімат вже відновлювався від наслідків падіння в Чиксулубі та вулканізму Деканських трапів.
Дослідники відібрали 4 зразки з двох кернів гірських порід, взятих з ударного кратера в Україні, які містять породи, що утворилися під час удару, і озерні відкладення, що накопичуються з плином часу після утворення кратера.
Вік зразків був визначений з використанням аргон-аргонового датування, яке вимірює радіоактивний розпад калію до аргону. Цей розпад відомий як «кам’яний годинник», який відраховує геологічні тимчасові рамки, що дозволяє дослідникам визначити, коли були створені породи. Аналіз показує, що удар стався близько 65,39 млн років тому, тобто після удару в Мексиці, який убив динозаврів. Це підтверджує, що саме падіння в Чиксулубі викликало і вимирання, і формування крейдово-палеогенової межі.