Foxaspis — рід дуюнолепідних галеаспід з празького віку (девон) регіону Гуансі, Південний Китай. Типовим і єдиним видом є F. novemura, відомий за двома екземплярами. Перший складаються з повного головного щита, зчленованого з тілом і хвостом, а другий — неповного головного щита і винятково збереженого хвоста.
Foxaspis відомий за двома зразками, які були описані у 2023 році Гаєм з колегами (Gai et al., 2023). Голотип, IVPP V30958.1a-b, складається з повного головного щитка, зчленованого з тілом і хвостом. Паратип, IVPP V30958.2-3, складається з неповного головного щитка і винятково збереженого хвоста.
Родова назва Foxaspis походить від англійського слова fox та грецького слова aspis, що приблизно перекладається як “щит”, тобто родова назва перекладається як “лисячий щит”. Видова назва novemura походить від латинських слів novem, що перекладається як “дев’ять”, і суфікса –ura, що означає “хвіст”, тобто видова назва перекладається як “дев’ять хвостів”. Він був названий так на честь дев’ятихвостої лисиці, міфічного звіра, що згадується в «Шань хай цзін».
«Шань хай цзін» («Канон гір і морів»; кит. 山海經; піньїнь: Shānhǎi Jīng) — давньокитайський твір, що відображає міфологічні уявлення про світоустрій. Згідно з легендою, «Шань хай цзін» описує відомості, добуті Юєм Великим, переможцем останнього світового потопу і засновником першої в історії китайської цивілізації династії правителів.
У F. novemura був широкий, округлий головний щит, сплощений у спинно-черевному напрямі, тонкий тулуб і сильно асиметричний хвостовий плавник, що складається з дев’яти променеподібних і вкритих лускою відростків.
Голотип F. novemur має довжину близько 100 мм, дорсовентрально сплющений головний щиток і видовжений тулуб. Головний щиток складає близько половини загальної довжини при довжині 51,0 мм і ширині 42,0 мм. Наголовний щиток овальний в обрисах, але кутові та внутрішні кутові відростки відсутні, що розглядається як морфологічна синапоморфія Duyunolepididae підряду Polybranchiaspidiformes.
Серединний дорсальний отвір не зберігся у трьох зразків, але, ймовірно, має овальну форму, як у Duyunolepis, Paraduyunaspis та Lopadaspis. Один орбітальний отвір зберігся в правій частині голотипу. Він овальний в обрисах і розташований дорсально, але дуже близько до латерального краю головного щитка. Довга вісь орбітального отвору становить близько 4,7 мм, а коротка — близько 3,4 мм.
На вентральному боці налобного щитка видно велику орально-бранхіальну камеру овальної форми, яка оточена парою вентральних бортиків і дорсальною частиною налобного щитка. Вентральний обід тонкий, але майже рівний, має ширину 4,0 мм і довжину 56,0 мм. В орально-бранхіальній камері голотипу спостерігається щонайменше 25 пар бранхіальних ямок. Кожна бранхіальна ямка відкривається назовні латерально круглою порою для гілкового отвору, яка вирівняна вздовж вентральних країв. Діаметр кожного отвору становить близько 1,0 мм, тоді як довжина вентрального краю позаду орбітального отвору становить близько 35,6 мм. Таким чином, загальна кількість бранхіальних ямок у F. novemur, ймовірно, перевищує 30 пар, що є близьким до показника Lopadaspis (32 пари), і більшим, ніж у Duyunolepis (20 пар) та Paraduyunaspis (24 пари).
Орнамент головного щитка складається з крихітних зернистих горбків, на один квадратний міліметр припадає близько 12 горбків.
Посткраніальна анатомія Foxaspis частково збереглася у голотипу, а плескатий хвіст винятково зберігся у паратипі V30958.2a, b. Тулуб видовжений, має довжину 49,0 мм і стає все більш латерально стиснутим у хвостовому плавці. Він входить в головний щиток трохи позаду бранхіальної області, звужуючись до тонкого вістря каудально. Тулуб вкритий крихітними ромбічними лусочками, розташованими косими рядами, на квадратний міліметр припадає близько 20 лусочок. Хвостовий плавець Foxaspis стиснутий з боків і має чітко виражену розвилку, яка складається з більшої черевної лопаті, ширшої спинної лопаті та восьми проміжних, вужчих лопатей (дигітацій) між ними.
За розрахунками вчених, Foxaspis плавав помітно швидше за своїх нащадків, що спростовує існуючу гіпотезу про те, що еволюція галеаспідів вела до дедалі активнішого добування їжі. Схоже, навпаки, з часом ці безщелепні “панцирні риби” ставали дедалі повільнішими й економнішими з точки зору енергетичного балансу.
Скам’янілості
Джерела
- http://novataxa.blogspot.com/2023/04/foxaspis.html
- https://twitter.com/PPaleoartist/status/1646200892071485443
- http://english.cas.ac.cn/newsroom/mutimedia_news/202304/t20230413_329300.shtml
- https://academic.oup.com/nsr/advance-article/doi/10.1093/nsr/nwad050/7059227?login=false
- https://en.wikipedia.org/wiki/Foxaspis