Fallotaspis — рід трилобітів з ряду Redlichiida, що зустрічаються в шарах раннього кембрію Сполучених Штатів і Марокко.
Родова назва, Fallotaspis, є складеним словом, що вшановує Поля Фалло (Paul Fallot, 1889-1960), французького палеонтолога, котрий досліджував кембрійські скам’янілості в Іспанії, у поєднанні з грецьким словом ἀσπίς (aspis), що означає щит.
Як і більшість ранніх трилобітів, Fallotaspis мав майже плоский зовнішній скелет, який лише тонко кальцифікований, і має серповидні очні виступи. У Fallotaspis, як у представника підряду Olenellina, відсутні спинні шви. Будучи частиною надродини Fallotaspidoidea, Fallotaspis відрізняється від Olenelloidea, Judomioidea і Nevadioidea за будовою цефалона і, зокрема, глабели. Глабела звужується вперед. Довжина лобової частки глабели (оскільки рахунок ведеться від задньої частини, то вона пронумерована L4) така ж, як і самої задньої частки (L0), що менше, ніж у інших підродин Olenellina. Очні валики (або частки ока) стикаються, але не зливаються з усім переднім краєм глабели. Цефалон Fallotaspis напівкруглої форми, з округлими щоками, які продовжуються довгими шипами, що тягнуться до першої половини тораксу. Шви відсутні. Торакс має до 21 сегмента. Третій сегмент закінчується довгим шипом, який тягнеться назад до чотирнадцятого сегмента. Хвостовий щиток (або пігідій) дуже малий, приблизно такої ж довжини, як два найбільш віддалені сегменти тораксу разом узяті.
Ареали поширення роду Fallotaspis включають Лаврентію (південно-західна частина Сполучених Штатів – формація Кампіто) і Марокко (формація Амуслек і формація Ігудін).
Рід Fallotaspis являє важливі індексні скам’янілості в нижньому кембрії.
Скам’янілості
