Endennasaurus

Час існування:
Місце проживання:
Вимерлий світ | Endennasaurus

Endennasaurus — викопний рід морських плазунів ряду Thalattosauria, що існував за пізнього тріасу (норій) на території Італії.

Вимерлий світ | Endennasaurus
Талатозаври (зверху вниз): Thalattosaurus alexandrae, Endennasaurus acutirostris, Xinpusaurus bamaolinensis.

Endennasaurus — порівняно невеликий представник талатозавроподібних. Тварина в цілому мала бути трохи більше півтора метра завдовжки. Він мав відносно компактне тіло, надзвичайно довгий хвіст і довгу шию, яка підтримувала трикутну голову. До шийного відділу хребта входили 12 хребців, грудного — 16, крижового — 2, а хвіст налічував понад 60 хребців.

Вимерлий світ | Endennasaurus

Досить довга шия компенсувала незвично короткий для талатозавра тулуб з потовщеними ребрами і дуже масивними черевними ребрами. Дуже витягнутий хвіст був сплющений з боків. Ноги були не такими короткими, як у інших талатозаврів. Плечовий пояс відносно масивний. Плечова кістка була міцною, а кінець розширеним і сплющеним, тоді як стегнова кістка була стрункішою і трохи довшою за плечову. Кістки зап’ястя і кістки стопи показали незначне зменшення окостеніння різних елементів.

Вимерлий світ | Endennasaurus
Талатозаври, зліва направо: Endennasaurus, Xinpusaurus, Thalattosaurus, Hescheleria, Askeptosaurus. Не зовсім в масштабі.

Подібно до інших талатозаврів, Endennasaurus мав довгу морду із загостреним кінцем, зміщені назад ніздрі, контакт передщелепної й лобної кісток та щонайменше зредукований верхній скроневий отвір. На відміну від більшості відомих представників групи, Endennasaurus не мав зубів. Очні ямки також були дуже великими.

Endennasaurus був названий у 1984 році Сільвіо Ренесто (Silvio Renesto). Типовий вид — Endennasaurus acutirostris. Назва роду пов’язана з печерою Енденна. Видова назва означає “з гострою мордою”. Рід відомий за двома зразками, знайденими у вапняках Зорзіно (Норієн в провінції Бергамо). Голотип, MCSNB 5170, є майже повним зразком, не вистачає лише кінчика лівої задньої лапи і більшої частини хвоста. Паратип MSBN 27 складається з повного хвоста, правої стегнової кістки, частини тазового поясу і деяких хребців і спинних ребер. Ще одна ліва плечова кістка була виділена у 2005 році, зразок MPUM 6802.

Перший детальний опис Endennasaurus (Renesto, 1992) відображав особливості цієї тварини в невизначеній класифікації, навіть у контексті діапсидних рептилій. Подальші дослідження виявили його ймовірну спорідненість з талатозаврами, групою морських рептилій тріасу з видовженим хвостом. В межах цієї групи енденназавр ближчий до базальних форм, таких як Askeptosaurus і Anshunsaurus, проте має деякі унікальні особливості, які виділяють його як спеціалізовану форму (Müller et al., 2005).

За пізнього тріасу північна Італія була вкрита морем. Вважається, що вапняк Зорзіно (Zorzino), де було знайдено зразки Endennasaurus, представляє теплу, субтропічну лагуну, що оточувала невеликі, вкриті густою рослинністю острови. Імовірно, лагуна була відокремленою від основної частини моря, що не дозволяло крупним морським тваринам потрапити на її територію. Найпоширенішими безхребетними були ракоподібні й двостулкові, проте корали, брахіоподи, гастроподи та голкошкірі також були присутні. Локація відома різноманіттям риб, представлених принаймні 30 родами, проте рептилії значно рідкісніші. Представлені етозаври, дзьобоголові, таністрофеєві, ранні птерозаври та дрепанозаврові. Частково чи цілком водні рептилії представлені Endennasaurus, плакодонтом Psephoderma та фітозавром Mystriosuchus.

Ніша Endennasaurus в цій екосистемі була доволі вузькою. Його раціон включав, найімовірніше, безхребетних із м‘якими панцирами, рибу чи дрібних ракоподібних, оскільки він не мав зубів для ловлі, утримання чи розчавлювання здобичі. Endennasaurus мав пропорції кінцівок схожі на такі інших талатозавроподібних та взагалі водних тварин, що при плаванні покладаються на кінцівки й хвіст. Це, в поєднанні з дорсально спрямованими очима, сплощеною дорсальною поверхнею черепа, неглибокою лопаткою й крупними ключицями, ніздрями зміщеними назад, незчленованими крижовими й хвостовими ребрами, відносно глибоким хвостом та зміцненим черевним регіоном вказує на те, що Endennasaurus був адаптованим до життя у воді. Сильно осифіковані кінцівки можуть вказувати на те, що часом, принаймні для розмноження, він міг повертатись на суходіл.

Скам’янілості
Вимерлий світ | Endennasaurus
Голотип Endennasaurus, MBSN 5170.
Вимерлий світ | Endennasaurus
Паратип Endennasaurus acutirostris.
Джерела
  1. https://twitter.com/SerpenIllus/status/1071084504708775936
  2. https://twitter.com/SerpenIllus/status/1328735029841760258
  3. https://www.deviantart.com/ntamura/art/Endennasaurus-81310086
  4. https://www.deviantart.com/boverisuchus/art/Thalattosaurs-391654613
  5. https://uk.wikipedia.org/wiki/Endennasaurus
  6. https://nl.wikipedia.org/wiki/Endennasaurus
  7. https://en.wikipedia.org/wiki/Endennasaurus
Поширити