Emiliasaura — рід рабдодонтоморфних орнітоподових динозаврів з ранньокрейдової (валанжинської) формації Мулічінко з провінції Неукен, Аргентина. Типовий вид — Emiliasaura alessandrii.
Emiliasaura відома за голотипом MLL-Pv-001. Він складається з часткового скелета, що включає кістки передніх кінцівок, задніх кінцівок, стегон і хвостових хребців, знайдених у формації Мулічінко в муніципалітеті Лас-Лахас.
Emiliasaura була описана як новий рід і вид орнітоподів у 2024 році. Родова назва, Emiliasaura, походить від імені Емілії «Бабусі» Ондетти де Фікс (Emilia “Grandma” Ondettia de Fix), засновниці першого музею в Лас-Лахас. Видова назва — на честь Карлоса Алессандрі (Carlos Alessandri), першовідкривача голотипу.
Emiliasaura належала до ігуанодонтів, різноманітної групи рослиноїдних динозаврів, яка включає качкодзьобих гадрозаврів. Автори опису Emiliasaura припускають, що вона була тісно пов’язана з рабдодонтидами, групою ігуанодонтів малих і середніх розмірів з Європи. Якщо це так, то Emiliasaura була б найдавнішим з відомих рабдодонтоподібних ігуанодонтів і першим з відомих ігуанодонтів з Південної Америки. Судячи з мікроскопічного дослідження структури кісток, два відомі часткові скелети Emiliasaura належали особинам, які не виросли до повного розміру на момент смерті.
У формації Мулічинко, де була знайдена Emiliasaura, також були знайдені рештки невизначеного диплодоцида, дикреозаврида Pilmatueia, кархародонтозаврида Lajasvenator та подокарпних дерев.
Скам’янілості
