Dorcatherium 🦤 Вимерлий світ

Dorcatherium (лат., від грец. δορκάς – косуля або газель-доркас і θηρίον – звір) – рід вимерлих ссавців з родини оленцевих. Скам’янілості виявлені в Європі, Східній Африці і в районі гірського хребта Сивалик (Гімалаї). Відомі з міоцену і пліоцену.

Парнокопиті (Artiodactyla) – це ссавці ряду унгуляти (Ungulata), у яких вісь кінцівки проходить між третім і четвертим пальцями ніг, а не через центральний (третій) палець як у непарнопалих (Perissodactyla). У жуйних (Ruminantia), основної групи сучасних парнокопитих (олені, корови, жирафи), дуже часто зустрічається більш-менш розвинуті роги, як правило, лише у самців. Однак спочатку у парнокопитих не було ніяких черепних придатків, і відмінності між статями були пов’язані з наявністю у самців подовжених іклів. Це стосується оленцевих (Tragulidae), яких іноді називають мишачими оленями, хоча насправді вони і не є справжніми оленями.

Сучасні оленцеві живуть як в Африці, так і в Азії. Сучасні її представники – це релікти групи, яка виникла в еоцені і які до сьогодні зберегли відносно примітивну структуру як зубів, так і черепа (відсутність рогів) та кінцівок. Оленцевих легко відрізнити від інших парнокопитих по наявності дуже характерної хребтової структури в нижніх молярах, а також за наявністю зубного ряду з більш округлими відростками, ніж у інших парнокопитих, де шийки та хребти зазвичай утворюють структури у формі півмісяця (особливість, відома як селенодонтія). Описано кілька десятків міоценових видів оленцевих як в Євразії, так і в Африці, багато з яких належать до роду Dorcatherium. Ці види відрізняються розмірами тіла, ступенем селенодонтії зубів та деталями опорно-рухового апарату.

У міоцені Каталонії зустрічаються чотири види Dorcatherium. Найбільш відомими є Dorcatherium crassum і Dorcatherium naui. Ці два види Dorcatherium мають дуже схожі розміри тіла і деякий час деякі автори неправильно вважали, що вони відносяться до одного виду. Однак насправді D. naui можна відрізнити від D. crassum по будові зубів та деяких деталях кісток кисті.

Незважаючи на деякі відмінності, скелет видів Dorcatherium дуже нагадує скелет нинішнього африканського мишачого оленя (Hyemoschus), який живе у вологих тропічних лісових середовищах. Цей оленець ніколи не віддаляється від постійних лагун або водойм, до яких він біжить, коли йому загрожує хижак, та занурюється в воду, щоб захиститися. Враховуючи подібність із Dorcatherium, вважається, що такий же захисний механізм був у викопних оленцевих міоцену. Тому знахідки оленцевих вважаються доказом наявності лісового та вологого середовища побіля води.

Джерела

Поширити

Фільтрувати

Meta Data and Taxonomies Filter