
Amanasaurus — рід силезаврових динозаврів з пізнього тріасу Бразилії, формація Санта-Марія у Ріу-Гранді-ду-Сул. Рід містить один вид, A. nesbitti, відомий за двома неповними стегновими кістками.
Повернемо вимерлих тварин до життя
Amanasaurus — рід силезаврових динозаврів з пізнього тріасу Бразилії, формація Санта-Марія у Ріу-Гранді-ду-Сул. Рід містить один вид, A. nesbitti, відомий за двома неповними стегновими кістками.
Miotragocerus — це вимерлий рід бикових (Bovidae), який жив у Європі від 10 до 8 мільйонів років тому. Судячи зі скам’янілих зубів і форми щелепи, ці тварини, швидше за все, харчувалися листям чи м’якими пагонами або плодами високорослих рослин. Вони, ймовірно, жили біля водойм, як і багато сучасних видів антилоп.
Grendelius — рід платиптеригінових офтальмозавридових іхтіозаврів з пізньої юри (кімеридж-титон) Європи. Це був іхтіозавр середнього розміру, довжиною близько 4 метрів.
Amebelodon — рід вимерлих хоботних, що належать до родини Амебелодонтових (Amebelodontidae), або так званих лопатозубих. Найяскравішою ознакою цієї тварини є її нижні бивні, вузькі, витягнуті та чітко сплющені, причому ступінь сплющення у різних видів варіюється. В даний час до цього роду, який був ендеміком Північної Америки, відносять два достовірних види.
Phuwiangosaurus — рід динозаврів-титанозаврів (Titanosauriformes) з ранньокрейдової формації Сао Кхуа в Таїланді. Типовий вид, P. sirindhornae, назвали і описали Валері Мартін (Valérie Martin), Ерік Буффето (Eric Buffetaut) і Варавудх Сутеторн (Varavudh Suteethorn) у прес-релізі в 1993 році і офіційно названий у 1994 р.
Megaconus — вимерлий рід алотерієвих ссавців з середньоюрської формації Тяоцзишань у Внутрішній Монголії, Китай. Типовий і єдиний вид, Megaconus mammaliaformis, був вперше описаний в журналі Nature в 2013 році. Вважається, що Megaconus був наземною травоїдною твариною. Ймовірно він мав поставу, схожу на сучасних броненосців і гірських даманів (Procavia capensis).
Myllokunmingia — рід базальних хордових з нижньокембрійських сланців Маотяньшань (518-490 млн. років тому) у Китаї, вважається хребетною твариною, однак це остаточно не доведено. Вид M. fengjiaoa досягав 28 мм завдовжки і 6 мм заввишки.
Orstenotubulus — рід лобопод, відомий з орстенських відкладів пізнього “середнього” кембрію (міолінгу) Швеції. Дехто вважає, що він є предком тихоходів (Tardigrada).
Casatia — рід вимерлих китоподібних з раннього пліоцену, приблизно від 5,1 до 4,5 мільйонів років тому. Рід містить один вид C. thermophila. Тварина була описана по частковому черепу. Його найближчими родичами є нарвал (Monodon monoceros) і білуха (Delphinapterus leucas), проте рештки були знайдені значно південніше, ніж живуть його родичі. Це підтверджує теорію про те, що монодонтиди еволюціонували з тепловодних родів, перш ніж пристосуватися до холодної води.
Maghriboselache — рід акул з родини Cladoselachidae, знайдений у Марокко. Рід існував у фаменському віці пізнього девону, приблизно 365 мільйонів років тому. Він є сестринським таксоном до культового роду Cladoselache. Типовий вид — Maghriboselache mohamezanei.