Meraxes — рід кархародонтозавридових динозаврів-тероподів з пізньокрейдяної формації Хуінкул в аргентинській Патагонії. Рід містить один вид Meraxes gigas.
Статті
Stanleycaris
Stanleycaris — вимерлий монотипний рід радіодонтів хурдиїд, який існував у Канаді в середньому кембрії. Типовим видом є Stanleycaris hirpex. Stanleycaris був описаний з формації Стівен поблизу льодовика Стенлі сланців Берджес, були також неофіційні повідомлення про знахідки на горі Одарай. Тварина мала три ока, що раніше не зустрічалось в інших родів радіодонтів.
Palaeospondylus
Palaeospondylus — рід таємничих рибоподібних викопних хребетних. Його скам’янілості описані з сланцевого кар’єру Аханаррас у Кейтнессі, Шотландія з порід, що датуються серединою девону. Типовий вид — Palaeospondylus gunni. Скам’янілість, яка збереглася, карбонізована і вказує на тварину у формі вугра довжиною до 6 сантиметрів. Череп, який, мабуть, складався із затверділого хряща, демонструє пари носових і слухових капсул із зябровим апаратом під задньою частиною та неоднозначними ознаками звичайних щелеп.
Tartarocyon
Tartarocyon — рід гігантських хижаків з родини Amphicyonidae, відомий з пізнього середнього міоцену Франції. Типовий і єдиний вид— Tartarocyon cazanavei.
Geiseleptes
Geiseleptes — це рід вимерлих геконів, які жили в в субтропічних лісах центральної частини сучасної Німеччини 47 мільйонів років тому в середньому палеогеновому періоді. Скам’янілість, з якої було описано рід, складається лише з неповного черепа під назвою IV-4057-1933.
Ahytherium
Ahytherium — це вимерлий рід мегалоніхідних лінивців, які жили в плейстоцені на території сучасної Бразилії. Він містить один вид, A. aureum. Майже повний скелет Ahytherium разом із рештками іншого вимерлого виду лінивців, Australonyx, були виявлені в Poço Azul, підводній печері в національному парку Chapada Diamantina в 2005 році. Його описав Кастор Картелле (Castor Cartelle) з Pontifícia Universidade Católica de Minas Gerais. Кістки, довжина яких склала близько 91 см, належать тварині, яка, імовірно, ще росла.
Teinolophos
Teinolophos — доісторичний рід однопрохідних або яйцекладних ссавців. Він відомий за чотирма зразками, кожен з яких складається з часткової нижньої щелепної кістки, зібраних з формації Вонтхаггі у Флет-Рокс, Вікторія, Австралія. Він жив під час пізнього баремського віку нижньої крейди (122,46—112,03 млн років тому). Типовий вид — Teinolophos trusleri.
Mimetaster
Mimetaster — девонський мареломорф, відомий із сланців Хунсрюк (Германія), що датуються нижнім девоном та формації Флореста (Floresta Formation, нижній ордовик, Аргентина). Він є найпоширенішим членистоногим (за винятком трилобітів) у цій місцевості та відомий із понад 100 екземплярів, у тому числі три молоді особини. Ймовірно, ці тварини жили невеликими групами.
Ericiolacerta
Ericiolacerta — монотипічний рід тероцефалів родини ериціолацертових (Ericiolacertidae), що походить з раннього тріасу Африки та Антарктики. Єдиний встановлений вид – Ericiolacerta parva. Описаний Д. Вотсоном (David Meredith Seares Watson) у 1931 році. Назва означає – «ящірка-їжак».
Balhuticaris
Balhuticaris — рід викопних кембрійських членистоногих із сланців Берджес, що відрізняється величезною кількістю сегментів. Типовий і єдиний вид — Balhuticaris voltae.