Carniadactylus 🦤 Вимерлий світ

Carniadactylus – рід птерозаврів, який існував у Європі в період пізнього тріасу (пізній карній або ранній норій, близько 228 мільйонів років тому). Рід містить один вид, Carniadactylus rosenfeldi.

У 1986 році професор Коррадо Розенфельд (Corrado Rosenfeld) знайшов прекрасно збережений скелет птерозавра у кам’яних уламках біля підніжжя скелі на північному сході Італії. Було встановлено, що зразок є новим видом пізньотріасового птерозавра, і в 1995 році Фабіо Марко Далла Векк’я (Fabio Marco Dalla Vecchia) дав йому ім’я Eudimorphodon rosenfeldi. У 2009 році Далла Векк’я опублікував детальний опис E. rosenfeldi, порівнявши його з іншими екземплярами Eudimorphodon та інших еудіморфодонтидів. Він виявив, що хоча новий вид був еудіморфодонтидом, він не був особливо близьким до інших видів Eudimorphodon, і дав йому родове ім’я Carniadactylus. У статті 2009 року також описаний другий, менший екземпляр Carniadactylus, хоча Олександр Келлнер (Alexander Kellner) дав другому екземпляру свій рід і вид, Bergamodactylus wildi, в 2015 році, посилаючись на його менший розмір, але подібний вік при смерті. Назва Carniadactylus rosenfedli вшановує регіон Карнія в Італії та професора Розенфельда.

Зразок знаходиться на кам’яній плиті і складається з більшості зчленованого скелета маленького птерозавра, що лежить на боку. У скелету відсутня більша частина голови, деякі шийні хребці, деякі кістки кінцівок і хвіст. Присутні задня частина черепа і нижньої щелепи, а також один зуб в задній частині нижньої щелепи з відбитками кількох інших. Як і в інших еудіморфодонтидів, зуби дещо схожі на клинок і мають п’ять зубців.

Крила зразка добре збережені, в них навіть збереглися волокна, відомі як актинофібрили, які надають жорсткість мембрані крил. Хоча хвоста не було знайдено, але походження Carniadactylus та певні скелетні характеристики вказують, що він мав довгий хвіст. Як і всі ранні довгохвості птерозаври, Carniadactylus мав порівняно коротку шию, короткі кістки кисті та довгий, направлений в сторону п’ятий палець. Розмах його крил становив 71 см, приблизно такого ж розміру, як сорока.

Carniadactylus за зовнішнім виглядом та анатомією був схожий на свого близького родича Eudimorphodon, хоча був значно меншим. Як і Eudimorphodon, він примітний своїми складними багатозубчастими зубами. Незважаючи на їх подібність, різниця в розмірі між цими двома птерозаврами, ймовірно, означала, що вони займали різні ніші та покладались на різні джерела їжі. Це підтверджується дослідженнями їх зубів. Хоча зуби Carniadactylus схожі за конструкцією, вони майже не зношені, на відміну від більшого рибоїдного Eudimorphodon, який міг пережовувати їжу. Менший Carniadactylus, ймовірно, харчувався меншою м’якотілою здобиччю, такою як черви та личинки комах.

Коли Далла Векк’я вперше описував Eudimorphodon rosenfeldi в 1995 році, видів птерозаврів з багатозубчастими зубами було дуже мало, і новий вид був найбільш схожий на Eudimorphodon ranzi, також відомим з тріасових порід на півночі Італії. Між першим найменуванням у 1995 році та повним описом у 2009 році було виявлено кілька інших видів еудіморфодонтидів. Далла Векк’я здійснив філогенетичний аналіз і виявив, що E. rosenfeldi насправді був більш тісно пов’язаний з Caviramus і Raeticodactylus, ніж з Eudimorphodon, звідси і назва нового роду. Далла Векк’я також виявив, що ранньоюрський птерозавр Campylognathoides був близьким родичем еудіморфодонтидів. Інші аналізи, такі як аналіз 2018 року, проведений Ніком Лонгрічем (Nick Longrich) з колегами, виявили, що еудіморфодонтиди є частиною лінії тріасового походження, яка називається еоптерозаври, і що Campylognathoides був більш тісно пов’язаним з пізнішими птерозаврами.

Скам’янілості

Джерела

Поширити

Фільтрувати

Meta Data and Taxonomies Filter