Baladi

Baladi — вимерлий рід комах з родини Pergidae підряду Сидячечеревні (Symphyta). Рештки виявлені в McGraths Flat, нещодавно відкритому міоценовому лагерштетті¹ в центральному Новому Південному Уельсі, Австралія. Типовий вид — Baladi warru.

Вусики Baladi мають щонайменше сім сегментів, присутні поодинокі дистальні тарсальні плантули з поперечною шорсткістю на вентральній поверхні. Жилкування переднього крила з коміркою 1 M коротшою за жилку M+Cu, жилка 2MCu присутня, поперечна жилка 2r відсутня, дистальна вільна ділянка жилки SC виглядає як поперечна жилка (Sc і R злиті), жилка 2R присутня, жилка 2A відсутня. Жилкування заднього крила з веною RM, що приєднується до RS після того, як вона розійшлася з SC + R (комірка R довша за SC + R), поперечна жилка m-cu відсутня, а комірка 2A відсутня.

За погодженням місцевої земельної ради аборигенів Маджі, слова мовою віраджурі були використані для назви виду Baladi warru. «Baladi» означає «пилка», а «warru» — «оса». Ця назва вшановує традиційних власників земель, на яких була знайдена скам’янілість.

Дані вчених показують, що Baladi warru належить до підродини Perginae і тісно пов’язаний з австралійськими родами Cerealces і Xyloperga (триба Cerealcini). Згідно з цим аналізом, походження Pergidae видається дещо молодшим, ніж передбачалося раніше.

Знахідка Baladi допомогає зрозуміти неймовірну здатність пильщиків харчуватися токсичними рослинами. Вони харчуються отруйним листям миртових (Myrtaceae), родини дерев, яка включає евкаліпти, завдяки тому, що мають ротовий апарат, за допомогою якого можуть відокремлювати токсичні олії або систему хімічної детоксикації всередині свого кишківника. Це навіть дозволяє їх личинкам, яких іноді називають «плювальницями», використовувати цю олії як захисну зброю.

Скам’янілості

Джерела

1. https://phys.org/news/2024-10-extremely-fossil-sawfly-evolution-insects.html
2. http://novataxa.blogspot.com/2024/10/warru.html
3. https://resjournals.onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/syen.12653

Примітки

1. Лагерштетт — особливий тип поховання скам’янілостей, як правило, у великій кількості, де завдяки особливим умовам зберігаються не лише тверді частини скелетних форм, але також і відбитки м’яких тканин ↩︎