🦤 (Місце життя: Гавайські острови) 🦤Вимерлий світ

Apteribis

admin — Wed, 18 Feb 2026 16:09:00 +0000

Apteribis — вимерлий рід нелітаючих нічних птахів з підродини ібісних (Threskiornithinae), що був ендемічним для Гавайських островів у Тихому океані та існував в плейстоцені-голоцені.

Рештки маленьких ібісів цього роду були знайдені тільки на островах Мауї, Ланаї та Молокаї, які були частиною доісторичного острова Мауї Нуї, аж до того, коли підвищення рівня моря роздрібнило його, близько 200 000 років тому. Олсон (Olson) і Джеймс (James) припускають, що цей рід був ендемічним для Мауї Нуї. Ібіси були птахами лісового підліску, вони, можливо, чинили сильний хижацький тиск на сухопутних равликів Мауї Нуї. Через свою нездатність літати вони були схильні потрапляти в пастки лавових труб.

Аналіз зразків пір’я з Ланаї показує спорідненість з ібісами Нового Світу роду Eudocimus. Аналіз також дозволив зробити висновок, що Apteribis міг мати коричнево-бежеве забарвлення, схоже на забарвлення молодих ібісів Eudocimus. Це вказує на те, що Apteribis міг еволюціонувати через форму педоморфозу¹, як у втраті здатності до польоту, так і в забарвленні.

Описано два види:

†A. glenos Olson & Wetmore, 1976 з острова Молокаї
†A. brevis Olson & James, 1991 з острова Мауї

Викопні матеріали, зібрані на острові Мауї, свідчать про те, що там, очевидно, траплявся третій, ще неописаний вид. Він був більшим за розміром і траплявся на нижчих висотах, ніж A. brevis. Ще один надзвичайно добре збережений зразок був знайдений на Ланаї, але він ще не описаний на видовому рівні.

Дослідження, проведене у 2026 році показало, що усі сліди зорової системи на черепі були значно зменшеними в Apteribis порівняно з його живими родичами. Зменшена зорова система Apteribis вказує на нічний спосіб життя, що є безпрецедентною рисою серед ібісів. Птах, ймовірно, блукав гавайськими ландшафтами під покровом темряви, щоб харчуватися і, можливо, розмножуватися, а в спекотні дні відпочивав.

Окрім Apteribis, з Ямайки було описано також нелітаючого ямайського ібіса (Xenicibis xympithecusthe), з Реюньйона — реюньйонського ібіса (Threskiornis solitarius). Обидва види на сьогодні вимерли.

Скам’янілості

Череп Apteribis sp.

Джерела

Примітки

Педоморфоз — затримка онтогенезу у деяких видів організмів із надбанням здатності до статевого розмноження на стадії, що передує дорослому стану. ↩︎

The post Apteribis first appeared on Вимерлий світ.

Campsicnemus mirabilis

admin — Thu, 04 Nov 2021 18:08:00 +0000

Campsicnemus mirabilis (раніше Emperoptera mirabilis) — вимерлий вид мух родини Dolichopodidae, що був ендеміком Гавайських островів. Це одна з багатьох незвичайних нелітаючих мух, які мешкають на островах. Невідомо, чи був він деревним, більшість екземплярів було знайдено в листовій підстилці.

Комаха була завдовжки близько 2 мм, її крила зменшилися до тонких жорстких шипів, і вона переміщувалася, ходячи та стрибаючи в листовій підстилці у вологому прохолодному лісі на висоті близько 300 м. Як і більшість інших довгоногих мух, вона ймовірніше за все була хижою та полювала на інших крихітних безхребетних.

Вважається, що цей вид, як і інші види з того ж роду, могли повністю вимерти. На момент їх знахідки на піку Тантал в 1907 році, комах було багато, але вже в 1980-х роках знайти їх не вдалось.Вважається, що одна з причин їх загибелі пов’язана з інтродукцією хижих мурах роду Pheidole, але можуть бути задіяні й інші фактори, включаючи втрату середовища проживання.

Вид був спочатку описаний як Emperoptera mirabilis, а в 1964 поміщений в рід Campsicnemus. У 1997 році Ніл Евенхус (Neal Evenhuis) повернув його в Emperoptera, але це не знайшло підтвердження в інших систематиків. У 2010 році Евенхус повернув вид до роду Campsicnemus після того, як привів докази, що підтверджують синонімію Emperoptera з Campsicnemus.

Джерела

The post Campsicnemus mirabilis first appeared on Вимерлий світ.

Talpanas lippa

admin — Thu, 28 Oct 2021 10:46:00 +0000

Talpanas lippa — вимерлий вид качок. Вперше він був описаний Ендрю Н. Іванюком (Andrew N. Iwaniuk), Сторрсом Л. Олсоном (Storrs L. Olson) та Хелен Ф. Джеймс (Helen F. James) у журналі Zootaxa у листопаді 2009 року. Це єдиний відомий представник роду Talpanas. Птах був ендеміком гавайського острова Кауаї, де викопні рештки були виявлені в печері Макаувахі, Маха’улепу. Вік кісток становить приблизно 6000 років (близько 4050 року до нашої ери).

Назва роду Talpanas походить від латинського слова talpa, що означає “кріт” і відноситься до невеликого розміру очей, і грецького слова anas – “качка”. Видова назва lippa походить від латинського lippus, що означає “майже сліпий”. Таким чином, латинську назва виду можна перекласти, як “майже сліпа кротокачка”.

Цівки (кістки гомілки) у Talpanas lippa були короткими і товстими, а черепна коробка неглибокою і широкою відносно своєї довжини. Череп мав дуже маленькі орбіти (очні ямки), а також дуже маленькі зорові отвори (отвори в черепі, через які проходять зорові нерви, коли вони проходять від очей до мозку). Разом ці фізичні характеристики показують, що очі та зоровий нерв цієї качки були дуже зменшеними в розмірах, і можна припустити, що цей вид, ймовірно, був і сліпим, і нелітаючим. Однак щелепно-нижньощелепні отвори (отвори, через які проходить трійчастий нерв) надзвичайно великі, що вказує на те, що через них проходять більші нерви.

Автори опису припускають, що ця сліпа або майже сліпа качка використовувала б тактильні та нюхові подразники зі свого дзьоба, щоб досліджувати навколишнє середовище за відсутності хорошого зору. Дзьоб на типовому черепі не зберігся, але вважається, що він був широким і чутливим. Різниця в розмірах між кістками двох знайдених особин говорить про можливий виражений статевий диморфізм.

Голотип, частковий череп, зберігається в Смітсонівському інституті під номером зразка USNM 535683.

Talpanas lippa, ймовірно, вів нічний і наземний спосіб життя, схоже до сучасних ківі (Apteryx) в Новій Зеландії, які полюють на дрібних безхребетних у лісовій підстилці. Можливо, його дзьоб нагадував дзьоб качкодзьоба.

Talpanas, ймовірно, жила в густих лісах, в печерах і темному підліску, використовуючи свій дуже чутливий дзьоб і нюх, щоб полювати на комах та інших безхребетних в підліску. Ймовірно, це також була нічна пташка. Talpanas можна розглядати як качок, які займали на острові Кауаї екологічну нішу сучасних птахів-ківі. Адже, аж до історичного часу наземні ссавці на Гавайських островах були відсутні. Серед нечисленних відомих для острова Кауаї спеціалізованих хижаків – вимерла сова Grallistrix auceps і локально вимерлий на цьому острові канюк Buteo solitarius.

Качкові: 1. Cygnus falconeri; 2. Garganornis ballmanni; 3. Chelychelynechen quassus; 4. Matanas enrighti; 5. Chendytes lawi; 6. Australotadorna alecwilsoni; 7. Bambolinetta lignitifila; 8. Talpanas lippa.

Скам’янілості

Голотип Talpanas lippa, новий вид (USNM 535683), показаний у таких видах у порядку зверху вниз: спинний, вентральний, бічний і задній.

Джерела

The post Talpanas lippa first appeared on Вимерлий світ.